- •Модуль 1. Україна в пореформений перiод (60–90-тi рр. Хiх ст.). Тема і. (заняття і). Буржуазні реформи в наддніпрянській україні у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з рескрипту Олександра іі від 9 березня 1858 р.
- •2. Уривок із Місцевого положення 1861 р. Про поземельне влаштування селян в губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської
- •3. Уривок із Положення від 1 січня 1864 р. Про земські установи
- •4. Уривок із Міського положення 16 червня 1870 р.
- •5. Уривок із Судових статутів від 20 листопада 1864 р.
- •Статут карного судочинства
- •6. Уривок із Статуту від 1 січня 1874 року про військову повинність
- •Тема іі. (заняття 2). Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Дані про кількість сільськогосподарських робітників, які відходили в 90–х роках хіх ст. На заробітки в інші губернії, переважно південні
- •2. Переміщення головного центру виробництва зерна з середньочорноземних губерній у нижньоволзькі і степові
- •3. Концентрація промисловості Східної Галичини, Буковини (1902 р.) і Закарпаття (1900 р.) за типами підприємств
- •4. З офіційної довідки гірничого департаменту, в якій йдеться про утворення "Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізничного і рейкового виробництва" Джона Юза (1875 р.)
- •5. Розвиток цукрової промисловості на Україні у другій половині хіх ст.
- •Тема ііі. (заняття 3). Формування модерної української нації (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. М. Грушевський про згубні наслідки колонізаторської політики російського царизму в Україні
- •2. Співвідношення міського й сільського населення на Україні в кінці хіх ст.
- •3. Склад населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •4. Склад міського населення України за рідною мовою (на 1897 р.)
- •5. М. Грушевський про українські землі під владою Австро-Угорської імперії
- •6. Структура народонаселення Східної Галичини за етнічно-професійним складом на початку хх ст.
- •Тема іv. (заняття 4). Розвиток українського національного руху на НаддніпрянЩині у другІй половинІ хіх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва від 18 липня 1863 р.
- •2. Урядовий указ 1876 р.
- •3. Висловлювання європейських вчених з приводу "Емського акту" 1876 р.
- •З публічної полеміки лідера хлопоманів в.Антоновича з польсько-шляхетським публіцистом т. Падалицею
- •5. Програмові засади "Братерства тарасівців"
- •6. Проект програми "Братерства тарасівців"
- •7. Уривки з програми Української національної партії.
- •Тема V. (заняття 5). Загальноросійський і польський визвольні рухи на наддніпрянській україні (друга половина хіх ст.) (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із "Грамоти сільському народові", яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України (1863 р.)
- •2. Уривок із фальшивої царської грамоти, поширюваної народниками серед селян Чигиринського повіту в 1875 р.
- •3. З донесення Одеського губернського жандармського управління в Третій відділ про діяльність "Південноросійського союзу робітників" (1875 р.)
- •4. Уривок із спогадів є.Н.Ковальської – одного з організаторів і керівників "Південноросійського робітничого союзу" у Києві
- •Тема VI. (заняття 6). Громадсько-полiтичне життя українців в Австро-Угорськiй iмперiї у другій половині хiх ст. М. Драгоманов (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із праці Івана Франка "Що таке соціалізм?"( 1878 р.)
- •2. Критика м. Драгомановим ігнорування українського національного питання російськими й польськими революціонерами
- •Модуль 2. Україна на початку хх ст. Тема VII. (заняття 7). Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Австро-Угорщинi на зламi хiх – хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок із програми Русько-української радикальної партії
- •2. Уривок із програми Української національно-демократичної партії (1899 р.)
- •3. Газета галицьких соціал-демократів "Воля" про програмні засади усдп (1 січня 1900 р.)
- •Тема VIII. Виникнення та дiяльнiсть українських полiтичних партiй в Надднiпрянськiй Українi (6 год.) заняття 8. Українські національні партії соціалістичного напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Нарис програми Революційної української партії
- •2. Відкритий лист Революційної української партії до міністра внутрішніх справ Синягіна
- •3. Уривок з програми Української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.)
- •4. Заява Української партії соціалістів-революціонерів
- •Заняття 9. Українські національні партії ліберального напрямку (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з платформи Української радикальної партії (1905 р.)
- •2. Уривок з програми Української демократично-радикальної партії
- •3. Програма Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •Заняття 10. "Самостiйна Україна" (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. Уривок з "Самостійної України" (1900 р.)
- •2. Уривок з програми Української народної партії
- •3. Десять заповідей унп
- •Тема iх. (заняття 11). Соцiально-економiчнИй розвитОк Наддніпрянської України на початку хх ст. (2 год.)
- •Джерела до теми:
- •Лiтература:
- •Витяги з джерел:
- •1. З тексту угоди п'яти металургійних заводів України про розподіл між ними замовлення на рейки (1900 р.)
- •2. Обсяг річного видобутку основних галузей добувної промисловості (в тис. Пуд.)
- •3. Виробництво сортового металу в Україні (залізо і сталь, в тис. Пуд.) в 1910–1914 рр.
- •4. Виплавка чавуну в Україні в 1910–1914 рр. (в млн. Пуд.)
- •6. Уривок із Столипінського указу від 5 листопада 1906 р. Про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування
- •7. Розподіл земельної власності на Україні між основними групами землевласників (в тис. Дес.)
- •8. Станова характеристика великого землеволодіння на 1905 р.
- •Тема х. (заняття 12). Культурні процеси в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст. (2 год.)
- •Література:
- •Витяги з джерел:
- •1. Порівняльна характеристика місця української мови у шкільній освіті Російської та Австро-Угорської імперій (з виступу у ііі Державній думі депутата в.І. Дзюбинського)
- •2. З таємної інструкції куратора Київської шкільної округи керуючому дирекцією училищ Чернігівської губернії (24 липня 1866 р.)
- •3. Розвиток шкільної мережі в українських губерніях у 1905 р.
- •4. Із спогадів м.П. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Перелік запитань для контролю з кожного модуля і дисципліни в цілому
- •"Особливості українського національного руху хіх — початку хх ст."
- •Список рекомендованої літератури
- •Історія україни (1861 – 1917)
2. Уривок із Місцевого положення 1861 р. Про поземельне влаштування селян в губерніях малоросійських: Чернігівській, Полтавській та частині Харківської
1. Повинності з селян визначаються в уставній грамоті: окремо за піші ділянки, окремо за додаткові й окремо за садиби...
2. З десятини садибної землі визначається щорічна плата по 5 крб. 10 коп...
3. За десятину польової землі в кожній з місцевостей... призначається оброк у такому розмірі: в Чернігівській губернії в 1-й місцевості – 2 крб. 50 коп., в 2-й – 1 крб. 60 коп., в 3-й – 1 крб. 40 коп.; в Полтавській губернії в 1-й – 2 крб. 50 коп., в 2-й – 2 крб.; в Харківській губернії в 1-й – 2 крб. 80 коп., в 2-й – 2 крб. 40 коп., в 3-й – 2 крб. 10 коп., в 4-й – 1 крб. 80 коп.
4. Поміщикові надається право вимагати сплати оброку за півроку наперед.
5. За десятину пішої та додаткової польової ділянки в кожній з місцевостей призначається іздольна повинність тільки чоловічими пішими днями в такому розмірі: в Чернігівській губернії в 1-й місцевості 21 день, в 2-й – 14 днів, в 3-й – 12 днів; в Полтавській губернії в 1-й – 21 день, в 2-й – 16 днів; в Харківській губернії в 1-й – 19 днів, в 2-й – 16 днів, в 3-й – 14 днів, в 4-й – 12 днів.
6. Обчислення чоловічих піших робочих днів, що належать за польову землю, проводиться по кожній селянській ділянці відповідно до кількості наявної в ній придатної землі...
7. Із загальної кількості робочих днів, що йдуть на користь поміщиків з ділянки, три п'ятих відробляються селянами протягом літнього півріччя, а дві п'ятих протягом зимового...
8. Робота, яку протягом дня потрібно виконати в рахунок повинності, визначається в урочному положенні...
9. Кожний домохазяїн відповідає окремо за справне виконання тих повинностей, на користь поміщика встановлених, які належать з ділянки, що перебуває в його користуванні. (Хрестоматія з історії України: ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 2000. – С. 115–116.)
3. Уривок із Положення від 1 січня 1864 р. Про земські установи
1. Для завідування справами, що стосуються місцевих господарських вигод і потреб кожної губернії і кожного повіту, утворюються губернські і повітові земські установи, склад і порядок дії яких визначаються цим Положенням...
7. Земські установи в постановах і розпорядженнях своїх не можуть виходити за межі визначених їм справ; тому вони не втручаються в справи, що належать до кола дій урядових, станових і громадських властей та установ. Всяке рішення їх, всупереч цьому ухвалене, визнається недійсним...
9. Начальник губернії має право припинити виконання будь-якої постанови земських установ, яка суперечить законам або загальнодержавним вигодам... Міністр внутрішніх справ, зі свого боку, в проміжок часу між двома строками засідань земського зібрання, може припинити постанову, яка суперечить законам або державним вигодам, сповіщаючи про це зібранню в перший призначений для його засідань час...
13. Повітовими земськими установами є: повітове земське зібрання і повітова земська управа.
Повітове земське зібрання складається із земських гласних, що обираються: а) повітовими землевласниками; б) міськими громадами; в) сільськими громадами...
23. У виборному зібранні повітових землевласників мають право голосу:
а) особи, що володіють площею землі, визначеною для того повіту...;
б) особи, що володіють у повіті іншим нерухомим майном вартістю не менше 15 тис. карбованців, а також володіють у повіті промисловим або господарським закладом не нижче тієї ж капітальної цінності або мають річний оборот виробництва не менше 6 тис. карбованців;
в) призначені... повірені від приватних власників, а також від різних установ, громад, компаній і товариств, що володіють у повіті площею землі або майном, зазначеним у двох попередніх пунктах а) і б) цієї статті, які не досягають встановленого в першому пункті цієї статті розміру, але становлять не менше двадцятої частини вищезгаданої;
г) уповноважені від кількох землевласників, а також від різних установ, компаній та товариств, що володіють у повіті площею землі, яка не досягає встановленого у першому пункті цієї статті розміру, але становлять не менше двадцятої частини вищезгаданої;
д) уповноважені від священнослужителів, що володіють у повіті церковною землею у розмірі, встановленому в 462–465 ст. Зведення законів...
28. У міських виборчих зібраннях беруть участь:
а) особи, що мають купецькі свідоцтва;
б) власники фабрик та інших промислових або торгових підприємств, що знаходяться на міській землі і річний оборот виробництва яких становить не менше 6 тис. карбованців;
в) особи, що володіють на міській землі нерухомою власністю, яка оцінена для збирання податку в міських поселеннях, що мають більше 10 тис. жителів, не менше 3 тис. карб. і в усіх інших міських , посиланнях – не менше 500 карб.;
г) призначені на підставі ст.18–21 повірені від приватних власників, а також від різних установ, громад, компаній і товариств, що володіють закладами або майном, зазначеним в пунктах б) і в) цієї статті ...
30. Зібрання для обрання повітових гласних від сільських громад утворюються з виборщиків, які призначаються волосними сходами зі свого середовища. Цих виборщиків повинно бути не більше третини загального числа осіб, що мають право за законом брати участь у волосному сході з тим, щоб від кожної сільської громади було серед виборщиків не менше одного представника...
43. У повітовому земському зібранні головує повітовий предводитель дворянства...
46. Повітова земська управа складається з голови і двох членів, що обираються на три роки повітовим земським зібранням із числа осіб, які в ньому беруть участь. Зібрання можуть, якщо вважатимуть за потрібне, збільшити число членів управи, що обираються, до шести...
48. Обраний земським зібранням голова повітової управи затверджується на цій посаді начальником губернії. В разі відсутності голови місце його заступає один з членів управи, також із затвердженням начальника губернії...
50. Губернськими земськими установами є: губернське земське зібрання і губернська земська управа.
51. Губернське земське зібрання складається з гласних, що обираються повітовими земськими зібраннями на три роки...
53. У губернському земському зібранні у тих випадках, коли государеві імператору не бажано буде призначати для головування вищезгадану окрему особу, головує губернський предводитель дворянства.
54. Губернська земська управа складається з голови і шести членів, що обираються на три роки губернським земським зібранням із свого середовища... Обраний земським зібранням голова губернської управи затверджується на посаді міністром внутрішніх справ.
В разі відсутності голови місце його заступає один з членів управи, також із затвердженням міністра внутрішніх справ. (Хрестоматія з історії Української РСР. – К., 1961. – Т. 2. 1861–1917. – С. 52–54.)