- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 1.1. Зміст фінансової діяльності суб’єктів господарювання (фдсг) та її правове регулювання
- •Зміст і завдання фдсг.
- •2. Поняття фінансування та його форми. Класифікація форм фінансування за джерелами походження капіталу.
- •3. Фінансова робота на підприємстві, організація управління фінансовими ресурсами.
- •4. Правове регулювання фдсг.
- •Тема 2. Особливості фінансування підприємств різних форм організації бізнесу
- •Критерії прийняття рішення про вибір організаційно-правової форми бізнесу.
- •2. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •3. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •4. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •5. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
- •Фінансова діяльність державних і казенних підприємств.
- •Тема 3. Формування власного капіталу суб’єктів господарювання
- •2. Вартість залучення власного капіталу та оптимізація його структури.
- •3. Початкове формування статутних капіталів підприємств різних форм організації бізнесу.
- •4, Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі, методи та джерела.
- •5. Зменшення статутного капіталу: основні цілі, методи і порядок проведення.
- •Тема 4. Самофінансування підприємств
- •1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.
- •2. Види самофінансування. Приховане самофінансування.
- •3. Тезаврація прибутку. Або Відкрите самофінансування.
- •4. Забезпечення наступних витрат і платежів
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •1. Суть, значення і завдання дивідендної політики підприємства.
- •2. Фактори, що формують дивідендну політику підприємства. Етапи її формування.
- •3. Показники, що характеризують ефективність дивідендної політики.
- •4. Методи нарахування дивідендів: переваги та недоліки.
- •5. Порядок нарахування дивідендів та джерела їх виплати. Стратегія припинення дивідендних виплат.
- •6. Виплата дивідендів корпоративними правами. Політика викупу акцій.
- •7. Подрібнення та укрупнення акцій – як інструменти дивідендної політики
- •8. Дивідендна політика і структура капіталу. Оподаткування дивідендів.
- •Тема 6. Позичковий капітал підприємства
- •Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.
- •Практична діяльність підприємства по отриманню банківського кредиту. Оцінка кредитоспроможності підприємства.
- •4. Лізингове кредитування: переваги та недоліки.
- •5. Суть та різновиди комерційного кредитування
- •6. Особливості державного кредитування
- •Тема 7. Фінансові аспекти реорганізації підприємств
- •Зміст реорганізації та її види.
- •2. Загальні передумови реорганізації
- •3. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •4. Злиття та приєднання – як методи укрупнення підприємства.
- •5. Оцінка ефективності проведення реорганізації.
- •6.Необхідність здійснення реорганізації, спрямованої на розукрупнення.
- •7. Реорганізація підприємства шляхом його поділу.
- •9, Перетворення – як особлива форма реорганізації підприємства
- •Тема 8. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації
- •1. Суть та умови здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи
- •2. Управління, контроль та відповідальність учасників спільної діяльності
- •3. Порядок оподаткування спільної діяльності.
- •4.Фінансовий та податковий облік
- •5. Порядок репатріації прибутків.
- •Тема 9. Фінансова інвестиційна діяльність підприємств
- •1. Суть інвестицій, їх класифікація. Зміст інвестиційної діяльності
- •Портфель інвестицій підприємства: критерії його формування та управління.
- •3. Методи оцінки вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •Метод дисконтування Cash-flow
- •Метод ефективної ставки процента
- •4. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
- •Фундаментальний аналіз акцій
- •Технічний аналіз акцій
- •5. Порядок відображення вартості фінансових інвестицій у звітності.
- •Тема 10. Фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньо-економічних відносин
- •Види зовнішньоекономічних операцій. Зустрічні, бартерні та компенсаційні угоди.
- •2. Правила „інкотермс”
- •3. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.
- •4. Митне оформлення експортно-імпортних операцій
- •Тема 11. Фінансовий контролінг
- •2. Види фінансового контролінгу: стратегічний та оперативний.
- •3. Координація – як центральна функція контролінгу
- •4. Система раннього попередження та реагування (српр)
- •5. Внутрішній аудит та консалтинг
- •Тема 12. Бюджетування на підприємстві
- •1. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •2. Загальна схема та принципи бюджетування
- •3. Способи бюджетування. Нуль-базис бюджетування. Традиційне бюджетування.
2. Загальна схема та принципи бюджетування
Типова схема бюджетування у загальному вигляді може включати наступні етапи:
1) вироблення (уточнення) стратегічних цілей (група стратегічного планування, контролер; постійно);
2) оформлення та доведення до менеджерів верхньої і середньої ланок „бюджетної резолюції” (листа з планування) (центральна служба контролінгу, за підписом правління; до 1.07. поточного року);
3) розробка спеціальних первинних форм, за якими проводитиметься збір інформації та доведення цих форм до відповідальних за їх заповнення працівників чи структурних підрозділів (відділ контролінгу; до 1.08. поточного року);
4) заповнення первинних форм та направлення їх до відділу контролінгу (структурні підрозділи; до 1.09. поточного року);
5) розробка фінансових прогнозів, планування та аналіз альтернатив (визначення альтернативних можливостей залучення та використання ресурсів) (контролер у співпраці з відповідними службами; до 1.10 поточного року);
6) збалансування планів шляхом оптимального поєднання наявних альтернатив (служби контролінгу; до 15.10 поточного року);
7) координація показників різних бюджетів (служби контролінгу; до 15.10 поточного року );
8) фіксація узгоджених показників у конкретних бюджетах (служби контролінгу; до 1.11 поточного року);
9) затвердження бюджетних показників і доведення бюджетів до виконавців (правління, керівництво підприємством; до 1.12 поточного року);
10) бюджетний контроль: визначення відхилень фактичних показників від планових та аналіз причин відхилень (служби контролінгу у співпраці з виконавцями бюджетів; бюджетний та післябюджетний періоди);
11) рапортування (підготовка проміжних і кінцевих звітів) про результати виконання бюджетів (служби контролінгу; бюджетний та післябюджетний періоди);
12) коригування планів і бюджетів відповідно до рекомендацій, що містяться в рапортах (група стратегічного планування, керівництво, контролер; бюджетний та післябюджетний періоди).
Незважаючи на непересічне значення планування та бюджетування для успішної діяльності підприємств, в практичній діяльності підприємств цьому питанню приділяється недостатньо уваги. Організація бюджетування на багатьох підприємствах пов’язана зі значними складностями, зумовленими, з одного боку, відсутністю відповідної системи інформаційного забезпечення та невмінням працівників різних структурних підрозділів підготувати відповідні дані для їх використання в процесі планування, а з іншого – нерозумінням керівництва переваг бюджетування.
Схематично етапи бюджетування можна представити у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Етапи бюджетування на підприємстві
№ з/п |
Зміст етапу (заходи) |
Виконавці |
Терміни виконання |
1 |
Вироблення (уточнення) стратегічних цілей |
Група стратегічного планування, контролер |
постійно |
2 |
Оформлення та доведення до менеджерів верхньої і середньої ланок „бюджетної резолюції” (листа з планування)
|
Центральна служба контролінгу, за підписом правління |
до 1.07 поточного року |
3 |
Розробка спеціальних первинних форм, за якими проводитиметься збір інформації та доведення цих форм до відповідальних за їх заповнення працівників
|
Відділ контролінгу |
до 1.08 п.р. |
4 |
Заповнення первинних форм і направлення їх до відділу контролінгу
|
Структурні підрозділи |
до 1.09 п.р. |
5 |
Розробка фінансових прогнозів, планування та аналіз альтернатив (пошук альтернативних можливостей залучення та використання ресурсів) |
Контролер у співпраці з відповідними службами |
до 1.10 п.р. |
6 |
Збалансування планів шляхом оптимального поєднання наявних альтернатив
|
Служби контролінгу |
до 15.10 п.р. |
7 |
Координація показників різних бюджетів
|
Служби контролінгу |
до 15.10 п.р. |
8 |
Фіксація узгоджених показників у конкретних бюджетах |
Служби контролінгу |
до 1.11 п.р. |
9 |
Затвердження бюджетних показників і доведення бюджетів до виконавців |
Правління, керівництво підприємством |
до 1.12 п.р. |
10 |
Бюджетний контроль: визначення відхилень фактичних показників від планових та аналіз причин відхилень |
Служби контролінгу у співпраці з виконавцями бюджетів |
Бюджетний та після-бюджетний періоди |
11 |
Рапортування (підготовка проміжних і кінцевих звітів) про результати виконання бюджетів |
Служби контролінгу |
Бюджетний та після-бюджетний періоди |
12 |
Коригування планів і бюджетів відповідно до рекомендацій, що містяться в рапортах |
Група стратегічного планування, керівництво, контролер |
Бюджетний та після-бюджетний періоди |
З іншого боку, як свідчить досвід економічно розвинутих країн та вітчизняна практика, відсутність планів (бюджетів) або прорахунки при їх складанні стали суттєвим чинником, який може зумовити фінансову кризу на підприємстві.
Принцици бюджетування:
- принцип повноти: всі операції підприємства, що приводять до надходження чи виплат грошових коштів, а також впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті;
- принцип координації: означає, що бюджети окремих центрів прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет; окрім цього, слід узгоджувати стратегічні цілі з показниками довгострокових планів і короткострокових бюджетів;
- принцип централізації: передбачає, що бюджетування повинно здійснюватися з єдиного центру, а, отже, всі грошові надходження (в т.ч. позикові ресурси) повинні служити для покриття всіх вихідних грошових потоків;
- принцип спеціалізації бюджетів: вимагає, щоб грошові надходження та виплати відображалися відповідно до їх видів і джерел виникнення, завдяки чому можна проконтролювати рух грошових коштів у розрізі окремих центрів прибутковості та відповідальності;
- принцип періодичності бюджетів: означає, що бюджети повинні ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається специфікою організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання (щоденні бюджети, щодекадні, тижневі, на місяць, квартал тощо);
- принцип прозорості: передбачає, що бюджети повинні складатися таким чином, щоб усі задіяні в їх виконанні особи чітко уявляли завжання, які перед ними ставляться, та мали стимули до їх виконання;
- принцип точності: всі операції та відповідні грошові надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах;
- принцип декомпозиції: полягає в тому, що кожний бюджет нижчого рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня, тобто бюджети цехів є „вкладеними” у зведений бюджет виробництва, часткові бюджети в розрізі статей затрат конкретизують бюджет виробництва, бюджети підрозділів конкретизують бюджет підприємства тощо.
Наведені принципи бюджетування необхідно впроваджувати з метою економії фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності заданих бюджетних показників.