4. Лізингове кредитування: переваги та недоліки.

За несприятливих економічних умов більшість підприємств в Україні неспроможні за рахунок власних коштів здійснити технічне оновлення виробництва. Тому виникає об’єктивна необхідність розвитку лізингового бізнесу, що робить можливим залучення приватних інвестицій до фінансової підтримки підприємств, особливо у сфері малого і середнього бізнесу.

В економічному розумінні – це кредит, що надається в товарній формі, оренда основних засобів.

Будь-яка лізингова операція має фінансовий характер. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізингоодержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває повну вартість майна та отримує прибуток у вигляді лізингової маржі.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке майно, що за своїм речовим складом відноситься до основних засобів, яке не заборонене до вільного обігу на ринку, і щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг. Не можуть бути об’єктами лізингу: об’єкти держмайна, земельні ділянки та інші природні об’єкти.

Лізингу притаманний трьохсторонний характер взаємовідносин: лізингодавець, лізингоодержувач і постачальник. Крім основних учасників лізингу беруть участь і посередники: страхові компанії, банки, брокерсько-дилерські фрми, сервісні центри обслуговування. Залучення посередників в лізинг призводить до скорочення терміну оборотності капіталу.

Для кожного з учасників лізингова діяльність має свої переваги:

- для продавця обладнання – лізинг є зручним способом вирішення фінансових проблем, оскільки оплата продукції підприємства-постачальника здійснюється одразу після підписання угоди та зменшується можливість „замороження” капіталу у вигляді готової продукції;

- для лізингоодержувача:

1) лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних засобів;

2) підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж отримати позику на його придбання;

3) лізинг дає можливість підприємству для маневрування майном під час сплати лізингових платежів;

4) зменшується ризик морального старіння обладнання;

5) лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що не знижує ліквідність і дає можливість отримання банківського кредиту;

6) лізингові платежі включаються до складу валових витрат підприємства, що зменшує оподатковуваний прибуток;

7) зменшується ризик виробництва нової продукції, тому що при недостатньому попиті майно можна повернути лізингодавцю;

8) досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки фінансові вигоди перевищують розмір процентів за банківським кредитом.

Недоліки лізингу:

- вартість лізингу вища від вартості кредиту на суму лізингової маржі, страхового платежу та відшкодування вартості обладнання;

- укладання угоди потребує тривалого часу;

- лізингодавець бере на себе ризик морального старіння обладнання.

До складу лізингових платежів включають:

• суму відшкодування вартості об’єкта лізингу, що амортизується, на термін, за який вноситься лізинговий платіж;

• суму, що сплачується лізингодавцеві як відсоток для придбання майна згідно з договором лізингу;

• платіж-винагорода лізингодавцеві за отримане в лізинг майно;

• відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застраховано лізингодавцем;

• інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Підприємство, що прагне отримати основні засоби на умовах лізингу, має пройти лізинговий процес, що складається з чотирьох етапів:

1. підготовка і обгрунтування лізингового проекту;

2. юридичне оформлення угоди;

3. виплата лізингових платежів;

4. повернення об’єкту лізингу або його викуп.

Підприємство подає до лізингової компанії або банку, що займається лізинговими операціями:

• заяву;

• економічне обгрунтування лізингової угоди;

• бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування;

• нотаріально посвідчені копії установчих документів;

• бухгалтерський баланс за останній рік.

Лізингодавець здійснює оцінку платоспроможності лізингоодержувача. Після позитивного висновку щодо платоспроможності і ефективності лізингового проекту лізингодавець направляє постачальнику замовлення на придбання об’єкту лізингу і купує основні засоби.

Лізинг-кредит сприяє активізації інвестицій приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшенню фінансового стану товаровиробників, а також підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.