- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 1.1. Зміст фінансової діяльності суб’єктів господарювання (фдсг) та її правове регулювання
- •Зміст і завдання фдсг.
- •2. Поняття фінансування та його форми. Класифікація форм фінансування за джерелами походження капіталу.
- •3. Фінансова робота на підприємстві, організація управління фінансовими ресурсами.
- •4. Правове регулювання фдсг.
- •Тема 2. Особливості фінансування підприємств різних форм організації бізнесу
- •Критерії прийняття рішення про вибір організаційно-правової форми бізнесу.
- •2. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •3. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
- •4. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
- •5. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
- •Фінансова діяльність державних і казенних підприємств.
- •Тема 3. Формування власного капіталу суб’єктів господарювання
- •2. Вартість залучення власного капіталу та оптимізація його структури.
- •3. Початкове формування статутних капіталів підприємств різних форм організації бізнесу.
- •4, Збільшення статутного капіталу підприємства: цілі, методи та джерела.
- •5. Зменшення статутного капіталу: основні цілі, методи і порядок проведення.
- •Тема 4. Самофінансування підприємств
- •1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства.
- •2. Види самофінансування. Приховане самофінансування.
- •3. Тезаврація прибутку. Або Відкрите самофінансування.
- •4. Забезпечення наступних витрат і платежів
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •1. Суть, значення і завдання дивідендної політики підприємства.
- •2. Фактори, що формують дивідендну політику підприємства. Етапи її формування.
- •3. Показники, що характеризують ефективність дивідендної політики.
- •4. Методи нарахування дивідендів: переваги та недоліки.
- •5. Порядок нарахування дивідендів та джерела їх виплати. Стратегія припинення дивідендних виплат.
- •6. Виплата дивідендів корпоративними правами. Політика викупу акцій.
- •7. Подрібнення та укрупнення акцій – як інструменти дивідендної політики
- •8. Дивідендна політика і структура капіталу. Оподаткування дивідендів.
- •Тема 6. Позичковий капітал підприємства
- •Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.
- •Практична діяльність підприємства по отриманню банківського кредиту. Оцінка кредитоспроможності підприємства.
- •4. Лізингове кредитування: переваги та недоліки.
- •5. Суть та різновиди комерційного кредитування
- •6. Особливості державного кредитування
- •Тема 7. Фінансові аспекти реорганізації підприємств
- •Зміст реорганізації та її види.
- •2. Загальні передумови реорганізації
- •3. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
- •4. Злиття та приєднання – як методи укрупнення підприємства.
- •5. Оцінка ефективності проведення реорганізації.
- •6.Необхідність здійснення реорганізації, спрямованої на розукрупнення.
- •7. Реорганізація підприємства шляхом його поділу.
- •9, Перетворення – як особлива форма реорганізації підприємства
- •Тема 8. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації
- •1. Суть та умови здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи
- •2. Управління, контроль та відповідальність учасників спільної діяльності
- •3. Порядок оподаткування спільної діяльності.
- •4.Фінансовий та податковий облік
- •5. Порядок репатріації прибутків.
- •Тема 9. Фінансова інвестиційна діяльність підприємств
- •1. Суть інвестицій, їх класифікація. Зміст інвестиційної діяльності
- •Портфель інвестицій підприємства: критерії його формування та управління.
- •3. Методи оцінки вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •Метод дисконтування Cash-flow
- •Метод ефективної ставки процента
- •4. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
- •Фундаментальний аналіз акцій
- •Технічний аналіз акцій
- •5. Порядок відображення вартості фінансових інвестицій у звітності.
- •Тема 10. Фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньо-економічних відносин
- •Види зовнішньоекономічних операцій. Зустрічні, бартерні та компенсаційні угоди.
- •2. Правила „інкотермс”
- •3. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.
- •4. Митне оформлення експортно-імпортних операцій
- •Тема 11. Фінансовий контролінг
- •2. Види фінансового контролінгу: стратегічний та оперативний.
- •3. Координація – як центральна функція контролінгу
- •4. Система раннього попередження та реагування (српр)
- •5. Внутрішній аудит та консалтинг
- •Тема 12. Бюджетування на підприємстві
- •1. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •2. Загальна схема та принципи бюджетування
- •3. Способи бюджетування. Нуль-базис бюджетування. Традиційне бюджетування.
6. Виплата дивідендів корпоративними правами. Політика викупу акцій.
Акціонерне товариство замість виплати дивідендів по акціях може запропонувати акціонерам реінвестувати суми прибутку в нові акції, тобто при даній формі розрахунків акціонери отримують замість грошових дивідендів додатковий пакет акцій, еквівалентний сумі належних їм дивідендів.
Причини застосування даного методу виплати дивідендів можуть бути різні.
Як правило, акціонерне товариство вдається до виплати дивідендів акціями у випадку погіршення фінансового стану або тимчасового дефіциту фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних програм при загальній фінансовій стійкості. І для того, щоб уникнути незадоволення акціонерів Рада директорів може запропонувати їм виплату дивідендів додатковими акціями. Можливий і інший випадок: фінансовий стан товариства стабільний, більше того – воно успішно функціонує і йому необхідні фінансові засоби на розвиток. Такі засоби воно вбачає у використанні нерозподіленого прибутку на реінвестування в повному обсязі. Ще 1 варіант – коли товариство прагне змінити структуру капіталу або наділити успішно працюючих працівників з додатковими акціями з метою стимулювання їх до кращої праці.
Але в будь-якому випадку слід розуміти, що виплата дивідендів акціями диктується не відсутністю грошових коштів у підприємства взагалі, а неможливістю їх концентрації до моменту виплати дивідендів або наявністю більш пріоритетних для акціонерного товариства напрямків використання чистого прибутку.
При цій методиці акціонери практично нічого не отримують, оскільки виплачений їм дивіденд рівний за величиною зменшенню належних їм коштів, капіталізованих в акціях і резервах. Тобто кількість акцій збільшується при незмінній валюті балансу, а вартісна оцінка активів на 1 просту акцію зменшується.
З іншої сторони, виплата дивідендів акціями деякою мірою задовільняє акціонерів, оскільки вони отримують цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі за готівку.
До переваг цієї дивідендної політики слід віднести:
- суттєву податкову економію у випадку, якщо дивіденди, виплачені акціями, не оподатковуються або оподатковуються за меншими ставками;
- збереження сталого складу акціонерів (на відміну від випадку публічного розміщення акцій, коли відбувається розпорошення власників капіталу);
- можливість реінвестування прибутку без розкриття інвестиційного об’єкту (у випадку нового випуску акцій і облігацій мета залучення коштів обов’язково оприлюднюється, а тому виплата дивідендів акціями є чи не єдиним способом формування інвестиційних ресурсів у випадку, коли АТ планує поглинути інше підприємство, і не розголошує своєї комерційної таємниці);
- підвищення ліквідності акцій через зниження їх ринкової ціни (замість використання такого штучного прийому регулювання ринкової ціни акцій як подрібнення).
Найчастіше політика виплати дивідендів акціями здійснюється без зміни розміру валюти балансу шляхом перерозподілу джерел власного капіталу. В результаті такої реструктуризації відбувається зростання акціонерного капіталу за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку. При цьому, якщо випуск акцій здійснюється по ринкових цінах, статутний капітал зростає на суму додаткового випуску акцій в межах номіналу, а додатковий капітал – на розмір сумарного перевищення ринкової ціни над над номіналом по додатково випущених акціях.
Політика викупу акцій. Замість виплати дивідендів товариство може викупити власні акції. Основна причина цього – це уникнути збільшення загальної величини активів товариства за рахунок відображення в балансі активів, цінність яких не відповідає дійсності. Ще однією причиною викупу акцій є бажання АТ зменшити кількість власників акцій та наділення своїх працівників акціями. Викуп також здійснюється для того, щоб збільшити суму доходу на 1 акцію і, цим самим, підняти її курс і дати можливість „старим” акціонерам отримати відповідну частину прибутку, що їм належить.
Так як при викупі акціонерним товариством своїх власних акцій її чистий прибуток використовується на виплати власникам капіталу, то вищезгадану політику можна розглядати як альтернативну грошовим виплатам дивідендівю
Акції можуть викуповуватися:
через механізм фондового ринку по ринковій ціні;
на спеціально організованих в оголошений період часу тендерах по фіксованій ціні;
на аукціонах по найменшій запропонованій ціні;
шляхом прямого викупу пакету акцій у одного великого (стратегічного) акціонера по ціні за домовленістю.
З точки зору акціонерного товариства варіант викупу акцій має ряд переваг:
- по-першого, зростає дохід на одну акцію і відповідно підвищується їх інвестиційна привабливість;
- по-друге, за рахунок податкової економії акціонери отримують непрямий дохід, так як у випадку викупу акцій відпадає необхідність сплати податку на дивіденд.
В окремих випадках акціонерне товариство може здійснювати програму автоматичного реінвестування прибутку, яка є змішаною формою дивідендних виплат і дає акціонеру право вибору між двома альтернативами:
- отримати дивіденд у грошовій формі; - реінвестувати частину або всю суму дивідендів і отримати додаткові акції (як правило, з метою стимулювання акціонерів нові акції продаються з дисконтом).