6. Особливості державного кредитування

Державний кредит – це відносини між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів, а також внаслідок отримання бюджетних коштів і кредитів.

Державне кредитування здійснюється шляхом надання бюджетних позик безпосередньо міністерством і відомством, іншим центральним органом виконавчої влади, для фінансування через банківські установи нових об’єктів, раніше розпочатих новобудов виробничого призначення, технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств.

Фінансування інвестиційних потреб підприємства є цільовим, прямим, поворотним, терміном, забезпеченим заставою чи гарантією, тобто присутні всі ознаки банківського кредиту.

Бюджетні позики надаються за таких умов:

1. обсяги бюджетних кредитів на відповідний рік доводяться до міністерств і відомств, інших органів виконавчої влади управліннями, відділами, які фінансуються Міністерством економіки, після затвердження державної Програми економічного і соціального розвитку;

2. перелік будов і об’єктів виробничого призначення, які фінансуються за рахунок коштів Держбюджету, визначає Міністерство економіки за погодженням з Міністерством фінансів і подає на затвердження Кабінету міністрів України в рамках Програми на плановий рік;

3. термін погвшення кредиту не перевищує трьох років, а в окремих випадках – п’яти.

4. погашення бюджетних кредитів розпочинається через рік після закінчення будівництва, реконструкції чи технічного переозброєння об’єкту кредитування і здійснюється щоквартально;

5. погашення бюджетних кредитів, які використовуються на придбання обладнання, що не входить в систему споруд, розпочинається з наступного за плановим роком і здійснюється щоквартально напротязі терміну не більше двох років;

6. за користування бюджетними позиками встановлюється процентна ставка, яка визначається Міністерством фінансів України і затверджується щорічно під час формування Державного бюджету на відповідний рік.

Організація роботи з обслуговування бюджетних кредитів, їх обліку і розрахунків з позичальниками покладається на уповноважені комерційні банки, які використовують бюджетні кредити відповідно до цільового призначення. Оплата виконаних робіт з будівництва, реконструкції чи технічного переозброєння виконується уповноваженими банками в межах бюджетної позики за умови надходження від позичальника вілповідних розрахункових документів.

За користування кредитом підприємства сплачують відсотки до бюджету в банки в установлені терміни. Зокрема, кошти підприємств, які надходять в банк за користування бюджетною позикою (тобто відсотки за кредит), перераховуються до Державного бюджету в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовують фінансові санкції – 70% від загальної суми сплачених підприємством відсотків за кредит, решта суми – надходить до уповноваженого банку для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики.

Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

Контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних кредитів покладається безпосередньо на уповноважені банки, що фінансують такі позички. До недисциплінованих позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують фінансові санкції, крім випадків несвоєчасного одержання бюджетної позики в повному обсязі та тимчасової консервації об’єкта через брак коштів.

Державне кредитування підприємств може здійснюватись для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки. Кредитування приватизованих підприємств здійснюється за рахунок коштів державного позабюджетного Фонду приватизації та коштів, передбачених Державною прогамою приватизації. Фінансування з цього Фонду здійснюється на таких же принципах, що і банківське кредитування.

Кредитування за рахунок коштів даного Фонду здійснюється за таких умов:

1. в статутному капіталі приватизованого підприємства державна частка не повинна перевищувати 25%;

2. загальний обсяг кредиту не повинен перевищувати 33% загальних надходжень коштів від продажу майна такого підприємства;

3. приватизовані об’єкти не повинні належати до об’єктів комунальної власності.

Розмір плати за кредит встановлюється на рівні облікової ставки НБУ.

Для одержання цільових кредитів підприємства подають до Фонду такі документи:

• заявка на отримання кредиту із вказівкою його обсягу, мети використання і умов повернення;

• копії засновницьких документів підприємства-засновника;

• довідка комерційного банку про залишок коштів на рахунку і заборгованість за одержаними раніше позиками;

• довідка податкових органів про своєчасну сплату податків;

• баланс на останню звітну дату;

• висновки останньої аудиторської перевірки;

• перелік майна, що служитиме заставою і є власністю підприємства-позичальника;

• інші документи на вимогу Фонду.

Після експертизи документів Фонд повідомляє підприємство та відповідні уповноважені комерційні банки про свою згоду та умови кредитування. Уповноважений банк, вивчивши кредитоспроможність підприємства, здійснює кредитування за дорученням Фонду в межах коштів, виділених останнім.

Згода банку є підставою для Фонду укласти договір з банком і перерахувати йому кошти з державного Фонду приватизації для кредитування підприємства. Одержавши кошти, уповноважений банк і підприємство укладають кредитний договір. Для забезпечення повернення позики та процентів за користування нею укладається ще договір застави.