2. Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах.

Виходячи із проведеного аналізу та прогнозів розвитку підприємства в наступному періоді, визначають потребу підприємства в позикових ресурсах.

Обгрунтування потреб підприємства в позикових ресурсах здійснюється за напрямками їх використання і містить декілька етапів:

1. визначення потреби в позикових ресурсах під обігові кошти;

2. визначення потреби в інвестиційних кредитних ресурсах;

3. визначення обсягів та термінів використання банківського кредиту;

4. прогнозування розмірів позабанківських форм залучення коштів.

На першому етапі спочатку розраховується потреба в обігових коштах в цілому та за окремими їх видами. Після встановлення загальної потреби підприємства в ресурсах під оборотні кошти встановлюється можливий розмір власних коштів для покриття цієї потреби, для чого визначається наявність власних оборотних коштів на початок планового періоду і розробляється прогноз їх поповнення.Навяні власні оборотні кошти визначаються за даними балансу: Власний капітал – Необоротні активи.

Прогноз поповнення власних оборотних коштів розробляється на основі планового розміру прибутку, умов оподаткування підприємства, напрямків використання чистого прибутку, а також з урахуванням зміни сталих пасивів та кредиторської заборгованості підприємства.

Далі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в обігових коштах.

Розрахунок здійснюється, виходячи із балансу оборотних коштів який планується:

Потреба в оборотних коштах = Наявність власних оборотних коштів на початок періоду + їх поповненняза рахунок чистого прибутку – зменшення сталих пасивів – зменшення(+збільшення)кредиторської заборгованості + необхідний розмір кредитних ресурсів, які

залучаються під оборотні кошти

Звідси необхідний розмір кредитних ресурсів, які залучаються під оборотні кошти, дорівнює:

Розмір кредитних ресурсів = Потреба в оборотних коштах - наявні власні оборотні кошти на початок періоду - їх поповненняза рахунок чистого прибутку + зменшення сталих пасивів + зменшення

(-збільшення)кредиторської заборгованості

Другий етап: потреба підприємства в кредитах під інвестиції визначається на основі інвестиційної програми (плану капітальних вкладень), за окремими етапами її реалізації, а також з урахуванням власних джерел фінансування потреби в коштах на капітальні вкладення. Власні кошти для фінансування капітальних вкладень включають амортизаційні відрахування, виручку від реалізації майна, яке вибуло, а також частину прибутку, яка направляється на реконструкцію, технічне переоснащення чи нове будвіництво.

Для отримання інвестиційного кредиту необхідно подати в банк бізнес-план інвестиційного проекту, який включає технічний проект та завдання з обгрунтуванням потреби в капітальних вкладеннях, кошторис витрат та джерел їх фінансування, розрахунок економічної ефективності та терміну окупності інвестицій.

Після проведення розрахунків з обгрунтуванням потреби підприємства в кредитних ресурсах визначається період їх залучення, який являє собою час з моменту надання банківського кредиту до моменту його погашення та виплати процентів за користування позикою.

В даний час період залучення кредиту визначається банком, який встановлює термін, протягом якого підприємство може використовувати отриману позичку та повинно її погасити. Якщо розрахунки підприємства показують, що необхідний період залучення кредитних ресурсів – більший, ніж термін, запропонований банком, то підприємство повинно розглянути та оцінити такі можливі варіанти:

- вивчити можливість прискорення обертання коштів за рахунок вдосконалення умов постачання товарів, зміни асортименту і цінової політики та ін.;

- вивчити можливість збільшення частки позабанківських форм кредитування (кредиторська заборгованість, лізинг, випуск облігацій, залучення коштів працівників і т.п.);

- вивчити можливість отримання кредиту на бальш тривалий термін в інших банківських установах, фінансових інститутах, інвестиційних фондах та компаніях і т.п.