- •Питання на іспит
- •1.Сутність ризику в сучасній ризикології.
- •2. Поняття та категорії економічної ризикології : невизначеність, ризикова аверсія, , експонованість до ризику.
- •4. Сценарії поводження з ризиком: ігнорування ризику, самофінансування ризику.
- •5. Сценарії поводження з ризиком: унеможливлення настання несприятливої події, мінімізація ризику
- •6. Сценарії поводження з ризиком: оutsourcing.
- •7. Сценарії поводження з ризиком: фінансовий інжинірінг
- •8. Сценарії поводження з ризиком: страхування
- •9. Поняття та категорії економічної ризикології : фінансування ризику. Метод Хаустона.
- •За власний рахунок
- •10. Принципи та критерії класифікації ризиків за Дж Кейнсом.
- •11. Карта ризиків за визначенням Базельського комітету банківського нагляду
- •12. Ризикоформуючі фактори у міжнародному бізнесі
- •13. Методи оцінки ризику: якісні методи, загальна характеристика
- •14. Методи оцінки ризику: кількісні методи, загальна характеристика
- •15. Суспільство ризику
- •16. Поняття економічного ризику
- •17.Економічний ризик : проблема несприятливого вибору (adverse selection)
- •18. Економічний ризик : моральна проблема (moral hazard)
- •Неблагоприятный отбор и моральный риск
- •19. Взаємозв’язок прибутковості та ризику. Градація ступеня економічного ризику
- •21. Сутність ринкового ризику.
- •22. Var як інструмент управління ринковим ризиком.
- •VaR характеризується трьома параметрами:
- •23 Модель capm. Загальна характеристика
- •24. Внесок у. Шарпа у сучасну ризикологію
- •25. Систематичний та несистематичний ризик
- •26. Оцінка ринкового ризику: бета та альфа коефіцієнти.( модель мока)
- •27. Особливість методу оцінки ризику «Мозкова атака»
- •28. Кредитний ризик. Ризикоформуючі фактори.
- •Ставка проценту
- •29. Сутність кредитного ризику
- •30. Зовнішній та внутрішній кредитні ризики
- •31. Кредитний ризик: поняття кредитної події.
- •32. Поняття кредитного рейтингу.
- •34. Внесок Дж. Стігліца у сучасну ризикологію (теорія асиметричної інформації)
- •36. Метод «Делфі»
- •37. Кредитний ризик: модель Фулмера
- •38. Кредитний ризик: моделі оцінки кредитоспроможності (мод Альтмана ін.)
- •39. Асиметрична інформація в контексті ринкового ризику.
- •40. Ринковий ризик. Поняття волатильності.
- •Вимір волатильності
- •41. Методи розрахунку var: загальна характеристика
- •Дельта-нормальний метод
- •Метод історичного моделювання
- •Метод Монте-Карло
- •42. Коефіцієнт чутливості до ринкового ризику.(коефіцієнт бета або Шарпа)
- •43. Операційний ризик: метод ключових індикаторів.
- •44. Сутність операційного ризику: Базель II
- •45. Операційний ризик в системі ризиків.
- •46. Операційний ризик: агентська проблема, закон Сабранеса-Оксли
- •47. Кредитний ризик: сутність та поняття дефолту.
- •48. Види ризиків у зовнішньоекономічній діяльності.
- •49. Сутність форексного ризику.
- •50. Ризики інституціонального інвестора.
7. Сценарії поводження з ризиком: фінансовий інжинірінг
Фінансовий інжиніринг передбачає застосування фінансових інструментів та їх комбінацій для захисту від ризиків.
Фінансові інструменти – контракти, що передбачають зустрічний рух грошових потоків, зобов»язанб та ризиків.
Емітент обіцяє виплатити дивіденди.
Фінансовий інжиніринг - комбінування фінансових інструментів з різними параметрами ризику і прибутковості для реалізації інвестиційної стратегії бізнесу.
Інжиніринг - комплекс заходів фінансового впливу, в тому числі, але не обмежуючись, процесом цілеспрямованої розробки нових фінансових інструментів або нових схем здійснення фінансових операцій, розробкою системи фінансового управління та мінімізації фінансових ризиків, розробкою нових фінансових інструментів і операційних схем, придатних за здійсненні фінансово-кредитних операцій.
Фінансова інновація - це нові фінансові інструменти і фінансові технології. Фінансові інструменти поділяються на:
концептуальні засоби - поняття і концепції, які лежать в основі фінансів як неформальній дисципліни (теорія вартості, теорія хеджування та ін);
фізичні засоби - інструменти і процеси, які можна використовувати для досягнення якоїсь конкретної мети (інструменти - звичайні акції, цінні папери з фіксованим доходом і т.п.; процеси - електронна система торгівлі цінними паперами та ін.)
До відносно новим фінансовим інструментам належать
брокерські рахунки управління готівкою,
облігації,
забезпечення пулом іпотек,
процентні свопи,
конвертовані облігації з правом дострокового погашення,
звільнені від податку облігації з плаваючою ставкою і ще багато інших.
Процес розробки нових фінансових інструментів і операційних схем (нових фінансових технологій) має назву фінансовий інжиніринг. Термін «фінансовий інжиніринг» з'явився в 1991 р. Фінансовий інжиніринг, за визначенням Дж. Фінерті, включає проектування, розробку і реалізацію інноваційних фінансових інструментів і процесів, а також творчий пошук нових підходів до вирішення проблем у сфері фінансів. Особливу увагу у визначенні спирається на «інноваційний» і «творчий» підхід.
З точки зору практики, фінансовий інжиніринг охоплює багато різних сфер. Основними з них є:
фінанси акціонерних компаній;
торгівля;
управління довгостроковими і короткостроковими вкладеннями коштів;
управління ризиками.
8. Сценарії поводження з ризиком: страхування
Страхування передбачає захист від ризику за рахунок третіх осіб. Безпосереднім джерелом слугує страховий фонд, який утворюється за рахунок носіїв ризику, які оплачують страхові премії (страхові платежі, страхові внески)
PREMIUM – те, що сплачує носій ризику страховій компанії ; плата за захист від ризику.
Страховий фонд утворюється та перерозподіляється за участю фінансового посередника,який називається страхова компанія.
Страхування – спосіб захисту від ризику шляхом його передачі на комерційних засадах страховій компанії.
Страхування – фінансово-економічне відношення перерозподільчого характеру,яке пов»язане з перерозподілом страхового фонду на користь тих учасників страхового процесу, яким не пощастило.
Застосування методу на рівні фірми виправдане в таких випадках :
імовірність реалізації ризику,тобто появи збитку, невисока, розмір можливого збитку досить великий. Незалежно від однорідності чи неоднорідності ризиків, а також від їх кількості, страхування доцільне.
Імовірність реалізації ризиків,тобто появи збитку,висока, але розмір можливого збитку невеликий. Страхування виправдане, якщо ризики однорідні чи неоднорідні та їх багато. Звичайно, через малий розмір можливого прибутку фірма може їх залишити на себе, однак массовість таких ризиків може призвести до значних збитків,тому страхування в цьому випадку найкраще. У випадку,коли ризики однорідні і масові, фірма може управляти ними на основі самострахування.
Сутність страхування як методу фінансування ризику або покриття збитків полягає у передачі відповідальності за компенсацію можливої шкоди іншому суб’єкту, що спеціалізується на таких операціях – страховій компанії. Використання страхування означає зниження участі за рахунок перекладання свого ризику на страхову компанію за відповідну плату.