36. Метод «Делфі»

Експертам (5-20 осіб) пропонуються питання та формулювання відповідей без аргументації. Для подання пропозицій встановлюється часовий ліміт - приблизно 14 днів. Після того, як усі відповіді надійшли, пропозиції, що містяться в них, підсумовуються, ті, що повторюються - відсіваються. Метод найбільш складний і тривалий за часом. Основна перевага методу - незалежність думки експертів, що перебувають у просторовому віддаленні один від одного. Під час опитування зберігається анонімність відповідей експертів. Експертне опитування проводиться в кілька турів.

Творці цього методу назвали його "Дельфи" по імені давньогрецького міста Дельфи, що заслужив свою популярність оракулами, що займалися пророкуванням майбутнього.

У методі "Дельфи" робиться спроба удосконалити груповий підхід до рішення задачі розробки чи прогнозу оцінки шляхом взаємної критики суб'єктивних поглядів, висловлюваних окремими фахівцями без безпосередніх контактів між ними і при збереженні анонімності думок чи аргументацій у захист цих думок.

Метод розроблений американською консалтинговою фірмою "Рэнд-корпорейшен".. Сутність методу полягає в тому, що прогнозні оцінки визначаються на основі висновків експертів, яким доручається аргументоване обґрунтування своєї точки зору про стан і розвиток того чи іншого ринку чи іншої проблеми.

Оцінки, отримані від експертів, обробляються й аналізуються за спеціальною методикою (є стандартна програма для ПЭВМ).

В одному з варіантів цього методу пряме обговорення заміняється обміном інформацією і думками за допомогою ретельно розроблених запитальників. До учасників звертаються з проханням не тільки висловити свої думки, але і привести їхнє обґрунтування, а в кожнім з наступних турів опитування їм видається нова й уточнена інформація з висловлених думок, що утвориться в результаті розрахунку збігу крапок по раніше виконаних етапах роботи. Цей процес продовжується доти, поки просування в напрямку підвищення збігу точок зору не стає незначним. Після цього фіксуються розбіжні точки зору.

37. Кредитний ризик: модель Фулмера

H = 5.528 V1 + 0.212 V2 + 0.073 V3 + 1.270 V4 - 0.120 V5 + 2.335 V6 + 0.575 V7 + 1.083 V8 + 0.894 V9 - 6.075

V1- Відношення нерозподіленого прибутку минулих років до сукупних активів,

V2- відношення обсягу реалізації до сукупних активів,

V3- відношення прибутку до сплати податків до сукупних активів,

V4- відношення грошового потоку до повної заборгованості,

V5 - відношення боргу до сукупних активів,

V6 -відношення поточних пасивом до сукупних активів ,

V7-логарифм матеріальних активів,

V8 - відношення оборотного капіталу до повної заборгованості

V9 - логарифм відношення прибутку до сплати відсотків і податків до виплачених відсотків.

Модель Фулмера застосовується:

• Комерційними підприємствами - для аналізу можливості загрози можливого банкрутства (втрати платоспроможності);

• Аудиторськими компаніями - для складання висновку про фінансовий стан (перспектив банкрутства) підприємства-замовника;

• Потенційними контрагентами та акціонерами підприємствами - для оцінки його перспективної платоспроможності та прийняття стратегічних рішень щодо цього підприємства.

Суть методики

Модель Фулмера класифікації банкрутства була створена на підставі обробки даних 60-ти підприємств - 30 потерпілих крах і 30 нормально працюючих - з середнім річним балансом в 455 тисяч американських доларів. Початковий варіант моделі містив 40 коефіцієнтів, остаточний використовує всього 9.

Точність прогнозів, зроблених за допомогою цієї моделі, на рік вперед - 98%, на два роки - 81%.

Модель Фулмера використовує велику кількість чинників, тому і за обставин, відмінних від оригінальних, більш стабільною, ніж інші методики. Крім того, модель враховує і розмір фірми, що, напевно, справедливо як в Америці, так і в будь-якій іншій країні з ринковою економікою. Модель з однаковою надійністю визначає як банкрутів, так і працюючі фірми.

Модель Фулмера призначена, на відміну від Альтмановскої моделі, для оцінки кредитоспроможності більш дрібних, середнім обсягом обороту в 500000 $.