14. Методи оцінки ризику: кількісні методи, загальна характеристика

Кількісна оцінка ризиків визначає ймовірність виникнення ризиків і вплив наслідків ризиків на проект, що допомагає групі управління проектами вірно приймати рішення і уникати невизначеностей. Кількісна оцінка ризиків дозволяє визначати:

• Імовірність досягнення кінцевої мети проекту

• Ступінь впливу ризику на проект і обсяги непередбачених витрат і матеріалів, які можуть знадобитися.

• Ризики, що вимагають якнайшвидшого реагування та більшої уваги, а також вплив їх наслідків на проект.

• Фактичні витрати, передбачувані терміни закінчення.

Кількісна оцінка ризиків часто супроводжує якісну оцінку і також потребує процесу ідентифікації ризиків.

На етапі кількісного аналізу ризику обчислюються числові значення величин окремих ризиків і ризику об'єкта в цілому. Також виявляється можливий збиток і дається вартісна оцінка від прояву ризику і, нарешті, завершальною стадією кількісної оцінки є вироблення системи антиризикових заходів і розрахунок їх вартісного еквівалента.

• Метод Гауса

У тих випадках, коли інформація обмежена, для кількісного аналізу ризику використовуються аналітичні методи, або стандартні функції розподілу ймовірностей, наприклад нормальний розподіл, або розподіл Гауса, показовий (експоненціальний) розподіл ймовірностей, що досить широко використовується в розрахунках надійності.

Ймовірна оцінка ризику математично достатньо розроблена, але спиратися тільки на математичні розрахунки у підприємницькій діяльності не завжди буває достатнім, оскільки точність розрахунків багато в чому залежить від вихідної інформації.

Математичне очікування – середнє значення ринкової ціни фінансового інструменту.

σ

2

= ∑(rm-ri) /n(-1) rm – середня ціна, ri – звичайна ціна, n – кількість спостережень

Волатильність – схильність в даному випадку цін на активи на фінансовому ринку до змін ; чутливість дл коливань ціни.

Ціна коливається в межах (правило 3 сігм) :

-36 < ri < 36

• Метод VaR

VaR - це величина збитків, яка з ймовірністю, яка дорівнює рівню довіри (наприклад, 99%), не буде перевищена. Отже, в 1% випадків збиток складе величину, більшу ніж VaR.

K – коефіцієнт, який віддзеркалює довірчий рівень, табличне значення

Р – розмір транзакцій, тобто сума, що інвестується в актив.

- показник валютної волатильності даного активу у порівнянні з ринковою волатильністю.

15. Суспільство ризику

«Суспільство ризику» У.Бека – суспільство виробництва ризиків. Нові суспільні умови викликали появу нової якості ризиків, що обумовили вмнмкнення й обгрунтування концепції суспільства ризику. Німецький мислитель У.Бек, один з фундаторів цієї концепції, стверджує, що найважливішою властивістю сучасної епохи стає невизначеність. Це по-перше, означає, що ризик завжди є подією або явищем з невизначеними наслідками. По-друге, невизначеність і подвійність суспільства ризику обцмовленні руйнуванням традиційного підгрунтя цього суспільства (тобто основ індустріального суспільства) і перебудовою суспільства на нових засадах.

На думку Бека та інших прихильників концепції суспільства ризику, ризик – це не вийнятковий випадок, не наслідок і не побічний продукт громадського життя. Ризик може бути визначений як систематична взаємодія суспільства із загрозами та небезпеками, що спричинені процесом модернізації.

За нових умов головними стають відносини «виробник – споживач», які піддаються значній політизації. Саме влада визначає, що є ризикованим, а що – ні. Виробництво та споживання ризику набуває відверто політичного характеру, тому важливою проблемою стає питання управліня політичними ризиками.

Бек також стверджував,що з розширенням виробництва ризиків роль науки в суспільному та політичному житті істотно змінюється. Більшість ризиків,що породжені успіхами науково-технічної модернізації (радіоактивне й хімічне забруднення, неконтрольовані наслідки генної інженерії,…) існують лише у формі знання про них а не сприймаються безпосередньо органами чуттів людини. Звідси фахівці, відповідальні за визнвчення ступеня ризикогенності нових технологій та технічних систем, а також ЗМІ, що поширюють знання про них, «здобувають ключові соціальні та політичні позиції»

Отже, суспільство ризику на даному етапі розвитку соціуму є продуктом діяльності homoeconomicus і означає, що продукування матеріальних благ в сучасних умовах має обов»язковим наслідком також і продукування ризику.