- •Політологія, як наука. Предмет Пол-гії.
- •Категорії та закономірності політології як закономірності.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •У який історичний період політична наука оформилась як самостійна наукова дисципліна? Які причини для цього?
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки
- •Яка історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак?
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві?
- •Які функції політика виконує в суспільстві? Виділіть, на ваш погляд, найбільш важливі функції та аргументи на свій вибір.
- •Політика як наука і мистецтво.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя.
- •Коли виникла національна проблема, які причини її появи та форми розв’язання?
- •Що є спільне, а що – відмінне в поняттях “етнос”, національність”, “нація”?
- •Соціальна політика, формування середнього класу – умова соціального розвитку України.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини - критерій гуманізму в політиці.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особа як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Формування громадянина в умовах становлення української державності (актуальні проблеми та перспективи).
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політ. Участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Різні типи особистостей по відношенню до політики.
- •Які соціальні верстви українського суспільства демонструють високу політичну активність? а які найменшу? Як ви думаєте: чому?
- •Політичний менеджмент.
- •Політичний маркетинг.
- •Поняття, природа та риси політичної влади
- •Коли і чому виникла влада?
- •Політична влада та її функції.
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Чи можливо звести владу до одного тільки насильства? Якщо ні, то чому?
- •Що означає легітимність політичної влади? Типи легітимності.
- •Криза легітимності влади та проблеми її розв’язання.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •Які існують шляхи досягнення влади?
- •Суб’єкти і носії політичної влади.
- •Політична еліта як суб’єкт політичної влади.
- •47,Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •50А.Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості. Особиста думка.
- •Розкрийте зміст форм політичної влади: охлократія, тимократія, мерітократія.
- •Розкрийте зміст форм політичної влади: демократія, аристократія, технократія, теократія.
- •Влада і власність, їх єдність і взаємо обумовленість
- •53.Поняття структури політичної системи (спс)
- •АПолітична система та її функції.
- •Типологія політичних систем, які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Чому держава є базовим інститутом політ. Системи?
- •Основні теорії походження держави
- •Функції держави та структура державної влади. Які форми держави були характерні для Радянського Союзу?
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Які передумови необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної укр. Держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в у.
- •Головні інститути громадянського суспільства.
- •Дайте визначення політичного режиму. Які існують типи політичних режимів? Чим вони розрізняються між собою?
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Демократичний політичний режим.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Чи є неминучим встановлення авторитарного режиму у процесі модернізації тоталітаризму?
- •Чи відрізняється сучасна демократія від античної?
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки
- •Які існують соціальні, політичні і духовні витоки тоталітаризму?
- •Поясніть, що таке “тотальність” у державі?
- •Чому тоталітарне суспільство називають закритим?
- •Ознаки політичних партій:
- •Критерії класифікації політичних партій. Тип політичних партій.
- •Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •Соціальні, економічні та інші основи багатопартійності.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •2. Мажоритарна виборча система голосування в
- •Чим відрізняються політичні партії від громадських організацій, а останні від громадських рухів?
- •Опозиція і її роль в політичному житті.
- •У чому відмінність між правлячим і опозиційними партіями?
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Політична практика лобізму. Дайте оцінку (особиста думка)
- •Поняття політичної культури та її основні тлумачення.
- •Структура політичної культури.
- •Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура.
- •Політична культура як чинник модернізації суспільства.
- •Політична культура і національні культурні традиції.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи
- •Зробіть порівняльний аналіз політичних культур: Захід-Схід-Україна.
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Якими рисами, на ваш погляд, повинен бути наділений сучасний політичний лідер?
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні особиста думка).
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Які фактори найбільше впливають на характер політичного лідерства?
- •Чи поділяєте ви точку зору, відносно якій часи великих політичних лідерів пройшла? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Розрізніть поняття “вождь”, “вожак”, “політичний лідер”. Культ особи.
- •Політична ідеологія – поняття і функції.
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Масова політична свідомість. Особливості масової політичної свідомості в Україні.
- •Роль громадської думки в політиці.
- •Роль і місце змі у формуванні громадської думки.
- •Функції суспільно-політичних доктрин в суспільстві.
- •Чим відрізняється структура цінностей класичного лібералізму від структури цінностей неолібералізму?
- •Порівняйте структуру цінностей класичного консерватизму і неоконсерватизму.
- •Як ви думаєте. Чим можна пояснити велику полярність консервативних ідей на Заході?
- •Соціалізм як політична доктрина.
- •Охарактеризуйте основні цінності соціал-демократичній ідеології. Який вплив має соціал-демократія на соціальні і політичні відносини в сучасному світі?
- •Правий і лівий політичний екстремізм
- •Фашизм та неофашизм. В чому, на ваш погляд, полягає “живучість” фашистської ідеології?
- •Основні риси ідеології анархізму. Чому ніколи в жодній країні анархісти не були при владі?
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні? (Ваша думка),
- •Яке значення мали політичні ідеї для розвитку суспільства?
- •Чи є ідеї Платона (“Ідеальна держава”) підґрунтям тоталітаризму?
- •Які політичні погляди Аристотеля є актуальними і сьогодні?
- •Чому в епоху Середньовіччя суспільно-політична думка перебувала під величезним впливом церкви?
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його для сучасної України.
- •Формування радикально-демократичного напрямку політичної думки Нового часу.
- •Політико-правові вчення у Німеччині у XVIII – XIX ст.
- •Основні віхи політичної думки кінця XIX - початку XX ст. (о. Конт, е. Дюркгейм, в. Парето, г. Моска).
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (XI - XV ст.).
- •Особливості політичної думки в Україні в XVI - XVIII ст.
- •Політична думка в Україні кінця XIX - початку XX ст.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його для сучасної України.
Ідеї розподілу влади відомі ще з давніх часів і найбільш докладно сформульовані французьким просвітителем і правознавцем XVIII ст. Шарлем Монтеск’є. Його вчення "Про дух законів" (1748г.) відіграло помітну роль у становленні сучасної політико–правової думки і вплинуло на розвиток держав.інститутів новітнього періоду світової історії.
Монтеск'є розрізняв 3 влади — законодавчу, виконавчу, судову — і стверджував, що в умовах свободи неприпустиме їх поєднання та здійснення однією особою чи одним органом, що призведе до свавілля. Три влади мають здійснюватися різними органами та бути рівнозначними, жодна не мала наділятися якістю верховенства.
Одночасно він зазначив про необхідність взаємодії гілок влади і взаємної врівноваженості за якої вони будуть стримувати одна одну і узгоджено просуватися до спільної мети. При цьому Монтеск'є вказував на неможливість практичного розмежування влади настільки, щоб це зовсім виключало втручання однієї в діяльність іншої.
Ідеал держави для мислителя — це вільна держава, яка базується на концепції розподілу влади. Мета теорії розподілу влади — гарантувати безпеку громадян від свавілля і зловживання влади, забезпечити їхню політичну свободу, зробити право справжнім регулятором відносин між громадянами та урядом.
Пізніше теорія розподілу влад отримала сильний практичний і теоретичний розвиток. Так, Руссо вже вважав, що законодавча, виконавча і судова влади – є проявом єдиної влади народу. Теорія розподілу влад стала частиною теорії правової держави і має особливу актуальність в Україні, в якій згідно К.У. існує розподіл держвлади на 3 гілки, однак в рамках конституційної реформи та переходу до парламентсько-президентської республіки триває процес перерозподілу повноважень між ними, у тому числі в з інститутом Президента в рамках законопроекту „Про КМУ”.
Формування радикально-демократичного напрямку політичної думки Нового часу.
Політична думка Нового часу формувалася під впливом просвітництва, ідеї якого виникли у XVII ст. в Англії, поширилися у Франції XVIII ст. та інших країнах. Розвиток радикально-демократичного напрямку продовжили мислителі французького просвітництва (Ш.Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж.Руссо та інші). Вони заперечували феодальну експлуатацію, політичний деспотизм, станові привілеї, відстоювали інтереси широких народних мас. Виступали за ідею «природного права», як права бути вільними в переконаннях та діях, володіти та розпоряджатися власністю, бути рівними, мати гарантії від свавілля можновладців.
Ш Монтеск’є – обґрунтував теорію розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову, як гарантії безпеки громадян від свавілля керівників
Жан-Жак РУССО вважав, що держава виникає з нерівності людей на основі суспільного договору, згідно якого держава має захищати кожну особу та її приватну власність. Він критикував феодальний лад, офіційну церкву і релігійну нетерпимість, виступав проти соціальної нерівності. Його вчення стало основою теорії про демократію, що передбачала – в договірній державі влада має належати народу. Він виступав за народний суверенітет.
Ф. ВОЛЬТЕР вважав політичним ідеалом „освічену монархію”, в якій освічені не лише правитель, а й його піддані, виступав за республіку. Зображав історію людства як історію боротьби людини за прогрес і освіту.
В цілому, політичні вчення Нового часу передбачали: = формування ліберальної політичної ідеології; = обґрунтування необхідності розподілу влади; = визначення характеристики правової держави; = аналіз цінностей і механізму функціонування буржуазної демократії; = формування концепції прав людини та громадянина