- •1.Поняття *культура* як духовного та суспільного феномену, структура культури
- •2.Українська культура як духовний та суспільний феномен, її сутність, характерні риси та ознаки
- •3.Еволюція поглядів на культуру в європейській та вітчизняній
- •4. Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку.
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6. Світова та національна культура. Їх сутність, характерні риси та ознаки.
- •7.Українська культура як складова світ. Культ. Передумови виник. Та джерела формуваня
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження укр. Народу.
- •10.Матеріальна та духовна культура східнослов’янських племен дохристиянської Русі
- •11. Трипільська культура як одне із автохтонних джерел української культури
- •12. Зарубинецька та Черняхівська культура дохристиянської Русі
- •13.Язичницькі релігійні вірування дохристиянської Русі
- •14.Запровадження християнства ,його вплив на духовну культуру Київської Русі
- •15.Розвиток писемності та освіти.Літературні пам’ятки Київської Русі
- •16. Проаналізуйте визначні пам’ятки архітектури Київської Русі.
- •17. Вплив християнства на монументальний живопис та іконопис Київської Русі
- •18. Літописання кр в контексті духовної к-ри.
- •19. «Повість временних літ» - визначна пам’ятка духовної культури кр
- •20. Проаналізуйте літературну пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім»
- •21. Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько – Волинської Русі.
- •23. Етнокульт процеси у період формування української народності.
- •24.Діяльність культурно-освітніх осередків на ниві духовної к-ри Укр.В добу Ренес.
- •25.Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу.
- •26. Острозька академія – новий тип вищої школи в Україні, її діяльність на ниві духовної культури
- •26. Острозька академія – новий тип вищої школи в Україні, її діяльність на ниві духовної культури
- •27. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу
- •28. Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України.
- •29.Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл у добу Ренесансу.
- •30.Церковна та культурно –просвітницька діяльність Петра Могили.Могилянська Доба в історії української культури.
- •31. Полемічна літ-ра України кін.16- і пол. 17ст.
- •32. Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу.
- •33. «Золотий вік» львівського архітектурного Ренесансу.
- •34. Музична культура і театральне мистецтво доби Ренесансу
- •35. Культура Козацької держави та її самобутні риси
- •36. Розвиток освіти і наукових знань в Україні друга половина 17-18ст.
- •37. Києво- Могилянська академія – важливий осередок освіти і науки, її внесок у духовну культуру України.
- •38.Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період Козацької держави.
- •39. Козацькі літописи – визначна пам’ятка духовної культури України.
- •40.Літературна та культурно-просвітницька діяльність г.С. Сковороди у добу Пр.
- •41.Українське бароко в літературі,архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •42.Музична культура і театральне мистецтво доби бароко.Укр композиторів.
- •43.Генезис та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці XVII-початкуXXст.
- •44.Дворянський (шляхетський) період національно-культурного відродження
- •45.Зародження національної ідеї у дворянський період національно-
- •46.Народницький період національно-культурного відродження в Україні,його
- •47.Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- •48.Культурно-просвітницька д-сть громадівських організацій в Україні у 60-70рр XIX ст.
- •49. Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості, характерні риси та ознаки
- •50.Ю.Бачинський та м.Міхновський- виразники української національної ідеї.
- •51.Національно-культурне відродження в Галичині в XIX - на початку XX століття. Аналіз основних періодів відродження
- •52. Культурно - просвітницька діяльність «Руської трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністровая»
- •53. Схеми н-к відродж. За Грохом, Шпорлюком та Лисяк-Рудницьким.
- •54. Творча спадщина т.Г. Шевченка .
- •55.Творчий внесок і.Франка в духовну культуру українського народу.
- •56.Архітектура і образотворче мистецтво України хіх ст. Аналіз пам*яток стилю класицизму та модерну.
- •57.Музична культура України хіх ст. Творчість провідних композиторів.
- •58. Микола Лисенко – основоположник проф. Музики
- •59.Тетр. Мистецтво укр. 19ст. Д-сть провідних акторів,режисерів
- •60. Муз культ на зх. Україні. Творчість вербицького, воробкевича, вахнянина, січинського.
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч укр. Театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «Шістдесятників»
- •69. Творчість діячів української культури в еміграції
- •70.Художня культура України xXст.: тенденції розвитку, досягнення.
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України XX ст..
- •72.Театральне мистецтво України XX ст.. Кіномистецтво.
- •74. Специфіка та головні тенденцї розвитку української культури в сучасних
60. Муз культ на зх. Україні. Творчість вербицького, воробкевича, вахнянина, січинського.
Центром високої музичної культури на Західній Україні, що славився в Австро-Угорщині, був Львів. Ще у 1826 р. син В. А. Моцарта Вольфганг Амадей (молодший) заснував у Львові "Музичне товариство Св. Цецилії". У 1838 р. у Львові було засноване друге музичне об'єднання "Товариство сприяння музиці".Однією з найважливіших особливостей західноукраїнської культури другої половини XIX ст. було те, що вона розвивалась переважно у формах самодіяльного та домашнього побутового мистецтва. Аматорство давало основні кадри виконавців та творців української музики і цілковито замінило функції професіональних організацій. Наприкінці XIX - початку XX ст. на Західній Україні існувало багато різноманітних співочих товариств та хорів, які відіграли важливу роль у розвитку музичної культури. Діяльність цих хорових колективів підготувала відповідний фунт для створення масової організації, яка б об'єднала і згуртувала музичні сили Західної України. Одним з кращих співочих товариств на Західній Україні був "Дрогобицький Боян", заснований ще у 1901 р. Хор проіснував до 1944 р. У Чернівцях у 1885- 1921 рр. існувало товариство "Чернівецький Боян". Духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики — і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяше» та ін. церковні композиції. Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У 60их у Львові був відкритий театр «Руської Бесіди». Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму «Підгіряни», одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом «Сільські пленіпотенти», «Простачку», «В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана» та ін. Дата створення пісні «Ще не вмерла Україна» залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що вона була створена 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Сидір Воробкевич захоплювався не лише народною творчістю і музикою, а й поезією та живописом. Увесь свій вільний час юнак присвячує музичній самоосвіті. Композитор писав пісні і хори на слова Т. Шевченка, І.Франка, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, на власні тексти. Ще одну групу хорів Воробкевича становлять патріотичні маршові пісні, близькі до старогалицьких пісень-гімнів. Однією з найпопулярніших пісень такого змісту є хор "Пробудилась Русь" на слова Д. Млаки. У хоровій творчості Сидора Воробкевича особливе місце належить чоловічим хорам на слова Шевченка(Думи). Воробкевич перший із західноукраїнських композиторів почав писати музику до ліричних поезій "Кобзаря". Найглибшим розкриттям художнього образу з цього циклу вирізняється чоловічий хор "Огні горять". Сидір Воробкевич був одним з найплідніших західноукраїнських композиторів в галузі інструментальної музики. Перші фортепіанні п'єси Воробкевича відносяться до 1855 року, періоду його навчання в Чернівецькій гімназії. Це були переважно польки, мазурки, кадрилі й марші. Багатогранна діяльність Ісидора Воробкевича як композитора, поета, диригента, педагога та громадського діяча мала великий вплив на подальший розвиток національної української культури в Галичині та Буковині. Анатоль (Наталь) Климович Вахнянин народився в с. Сеняві недалеко Перемишля (тепер Польща). 3 1852 р. навчався у Перемишльській гімназії. В 1859-63 рр. вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю. У 1865 р. організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях. Організатор і керівник музично-хорових товариств "Торбан" (1870) і "Боян" (1891). В 1903 заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові та став його першим директором. Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств. А. Вахнянин - автор опери "Купало", музики до драми Т.Шевченка "Назар Стодоля", хорів, пісень. Січинський був першим в Галичині, хто відважився вибрати музику своєю спеціальністю, але через важкі життєві обставини не зміг завершити свою освіту. У 1893 р. Січинський організував товариства "Боян" в Коломиї і працював у ньому диригентом. Саме тоді Січинський познайомився з І. Франком, почав виступати як музичний критик. Пошуки заробітку приводять його у 1895 р. до Перемишля. Тут Січинський став головним організатором музичного життя як диригент "Бояна" і хорів в навколишніх селах. У 1896 р. був капельмейстером і вчителем музики у закладі для сиріт в Дроговижі біля Стрия. Найбільш цінним є внесок Січинського у вокальний жанр. Жанр сольової пісні займає. поруч з хоровим, найважливіше місце у творчості Січинського. Його театральна музика, що виникла на початку сторіччя, писалася до комедій: "Нахмарило", "Свекруха", "Заволока". Своїми талановитими творами композитор збагатив музичне мистецтво. Кращі з них, пройняті чудовою мелодикою українських пісенних інтонацій, задушевні і романтичні піднесені, заслуговують постійного місця в репертуарі.