47.Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.Восени 1846 року загальна кількість членів братства становила 12 осіб. Кирило-Мефодіївське товариство виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця березня 1847 р. Впродовж 14 місяців його учасники кілька разів збиралися на філософські та політичні дискусії. їхні думки про суспільний розвиток і долю України найсконцентрованіше викладені у "Книзі буття українського народу" ("Закон Божий") — політичному маніфесті братства, авторами якої були М.Костомаров і М.Гулак, написана у дусі романтизму й ідеалізму того часу, пройнята шануванням християнських цінностей. Вона закликала до перебудови суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, братерства. Основними завданнями були: ліквідація кріпацтва і скасування станів, поширення освіти серед народних мас, об’єднання всіх слов’янських народів в одну рівноправну федерацію, в якій кожний народ мав би свою державність.Українському народові відводилась провідна роль в організації всіх слов’ян на визвольну боротьбу. Центром всієї федерації мав стати Київ. У членів товариства були розбіжності щодо тактики. Кирило-Мефодіївське братство не встигло здійснити свої наміри, бо було розгромлене вже навесні 1847 р. за доносом студента Олексія Петрова. Це була перша спроба української інтелігенції перейти до політичної боротьби.Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства:воно органічно поєднало національні та демократичні ідеї. Вироблена кирило-мефодіївцями ідея слов’янської єдності з центром у Києві протистояла концепції централізованої слов’янської імперії з центром у Петербурзі.

48.Культурно-просвітницька д-сть громадівських організацій в Україні у 60-70рр XIX ст.

В цей час у національній свідомості українців утверджується народницька ідеологія.Одним із завдань тогочасного покоління стає дослідження соціальної та побутової історії народу.Народ вибрав не революційну боротьбу,а плідну працю на ниві науки,освіти і культури.В кінці 50х у Києві оформилась українська громада,членами якої переважно були студенти Київського університету ім.св.Володимира.У складі були і кирило-мефодіївці і хлопомани.Члени: М.Зібер, М.Драгоманов, П.Житецький, П.Чубинський, М.Старицький, Т.Рильський, Ф.Вовк, М.Лисенко, О.Кониський. .У 1861-1862 видався українською мовою щомісячний журнал «Основа»(ред.Білозерський),в якому Костомаров виклав концепцію про «дві руські народності»,про їхню окремішність.Перший прилюдний виступ Київської громади відбувся у 1862 р. На сторінках журналу "Современная летопись" була опублікована заява громади про оборону "українців молодого покоління". За прикладом київської подібні організації виникли в 60-х роках XIX ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі та інших містах. Громадівські організації створювали в Україні мережу недільних шкіл з українською мовою навчання, видавали підручники української мови, збирали та публікували кращі зразки народної творчості. Вони вели українознавчі дослідження, вивчали та пропагували історію й етнографію України, склали українсько-російський словник. Культурно-освітня діяльність громад викликала глибоке занепокоєння урядових кіл царської Росії. Почався відкритий наступ царизму. В 1862 р. недільні школи були закриті. Згодом царський уряд заборонив друкування науково-популярних і релігійних книжок українською мовою, що засвідчив циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва, виданий 1863 р.В 70х рр. громадівці відновили роботу.Організація тепер називалась Стара громада.Створено керівний орган усіх громад-Раду.Старі громадівці заснували у 1873р. Південно-західний відділ рос.географічного товариства.У 1864р Стара громада видавала журнал «Києвский телеграф».Емський указ1876р відчутно вдарив по діяльності громад.