32. Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу.

Епоха Ренесансу помітно вплинула на архітектуру і образотворче мистецтво, які розвивалися у контексті Європейських архітектурних традицій і зазнали великого впливу ідей християнства. Було поширене таке архітектурне будівництво як церковне будівництво, оборонні споруди і споруди-замки.

Особливостями пам’яток архітектурного будівництва є те, що в них формувався український стиль. Ренесанс поєднувався з власним українським стилем і цей стиль яскраво виявлявся у будівництві храмів і замків. Церковне будівництво України виділялося зрубними храмами, трибанними та п’ятибанними церквами, які майже не збереглися, окрім ц. Св Духа і ц. Св. Миколая.

Існували Галицька і Волинська архітектурні школи. Для галицької характерною була кам’яна кладка з міцними стінами і кількома вежами, що піднімались над спорудами.

В архітектурі споруд оборонного типу волинської школи використовували великоформатну цеглину. Цегляні башти мали вигляд могутніх циліндрів , яким належала важлива роль у системі укріплень. У храмовому будівництві з’явилися нові тенденції – споруди урочистого стилю. Наприклад: вужоподібні церкви І. Предтечі, Кузьми та Дем’яна, які не поступалися давнім шедеврам мистецтва.

Найвищим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди- тридільна і трикупольна ц. Св.Успення Богородиці. Вона складається з трьох частин: вежа корнякта, кам’яниця трьох святих і власне церква.

Гуманістичні ідеї Ренесансі мали вплив і на розвиток образотворчого мистецтва, характерними рисами якого були: монументальність, витонченість колориту, гармонія пропорцій, яскравість малюнка, високопрофесійне виконання. Релігійні образи на полотнах художників поступово втрачають нерухомість і часто набувають рис простих людей. Збереглися такі пам’ятки Київського іконопису: ікона «Богоматері Кіпрської на троні», ікона «Микола з житієм», «Ігорівська Богоматір».

Однією з найвизначніших памяток живопису була ікона «Володимирської Богоматері».

Митців цього періоду особливо хвилювали таємниці життя і смерті. З цією метою в ікони вносили побутові елементи. Яскравим свідченням цього є ікона «Оплакування Христа», яка збереглася у храмі в с. Трушевичі.

33. «Золотий вік» львівського архітектурного Ренесансу.

У Львові найбільший розквіт Ренесансу припадає на 70-90ті роки 16 ст. До найстаріших забудівель «золотого віку» львівського архітектурного Ренесансу належать будинки на Площі Ринок – «Чорна кам’яниця»(1588-1589), архітектори П.Барбон, П. Римлянин, П. Красовський; будинок флорентійського різьбяра Бандінеллі, який 1627р. заснував у Львові першу пошту.

Найвизначнішим досягненням Ренесансу у Львові є церковні споруди. Це, наприклад, тридільна і трикупольна церква Св. Успення Богородиці (1591-1630рр.), архітектори П.Римлянин, В. Капинос, А. Прихильний. Успенська церква – архітектурний ансамбль, що складається із трьох частин: Вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих і власне самої церкви.

Каплицю побудував архітектор П. Красовський івз кам’яних квадратних плит у 1578-1591рр. Вона має чудовий портал зі звіринним і рослинним орнаментом.

Поряд із каплицею Трьох Святих височіє краса і гордість українського Ренесансу, його найцінніша памятка – Вежа Корнякта. Будували її п’ять років (1573-1578рр.) видатні італійські архітектори Петро з Барбона та його учень Павло Домініці Римлянин. Найвищий поверх вежі з бароковою банею був споруджений у 1695 році. Висота вежі досягає 66м і має чітку композиційну цілісність, нагадуючи вежу Мадонни деля Орто у Венеції. Фундатором вежі був член львівського Успенського братства К.Корнякт.

До вежі прилягає тридільна і трикупольна Успенська церква, спорудження якої тривало впродовж 40 років. На урочисте її посвячення з Києва до Львова приїхав митрополит Петро Могила з церковним хором.

Цікаве переплетення українського народного стилю з Ренесансним становлять архітектурні пам’ятки кінця 16-поч. 17 ст. – Каплиця Кампіанів і Каплиця Св. Апостолів Петра і Павла. Ознаки ренесансного стилю характерні також для християнських церков києва, чернігова, переяслава та канева.