56.Архітектура і образотворче мистецтво України хіх ст. Аналіз пам*яток стилю класицизму та модерну.

Якщо в добу нац..-культ. відродження в л-рі та театрі вже сама мова визначала їх нац. образ, то в таких сферах як обр. мистецтво і архітектура виособлення нац. форм було більш проблематичним. Так в схукраїнських землях можна говорити про певну укр.-російську єдність в мистецтві, ну й звичайно великий вплив на всіх українських землях мали зхєвропейські тенденції.

В арх. XIX ст на зміну пишноті і розкутості укр. бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою арх. стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення).В цей час активно забудовуються нові міста на Пд України і в Криму – Маріуполь, Запоріжжя, Катеринослав, Миколаїв, Одеса. Видатні представники: А.Меленський, котрий упродовж 30 років був головним арх. Києва(Миколаївська церква на Аскольд. могилі, корпус дух. академії, Контрактова площа), О.Беретті спорудив гол. корпус Київ. універу. У Льв. була побудована бібл. Оссолінських, Льв. ратуша, Народний дім. Нац. церковне будівництво в Укр на поч. ХІХ ст. тимчасово припинилось(синод Руської правосл церкви заборонив буд. церкви укр. типу). У другій половині XIX століття стильова єдність класицизму руйнується. Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування)- готики, ренесансу, романського стилю. Серед споруд цього періоду(2пол ХІХст) виділ. оперні театри в Одесі, Києві, Львові. Наприк.ХІХ-поч.ХХ ст. в арх. поширився стиль модерн(асиметричність планування, використ. залізних конструкцій і оздоблювальних матеріалів).Споруди:Бесарабський критий ринок у Києві,архітектор Гай). Поєднували принципи модерну з прийомами народної дерев. арх.(Полтав. земство Кричевського, «Будинок з химерами» Городецького).

Загалом у живописі поч. ХІХ ст. переважаючим худ стилем був романтизм. Представники-В.Тропінін(Дівчина із поділля, Хлопчик із сокирою), Сошенко(Ріка Рось біля Білої Церкви, Хлопчики рибалки), Т.Шевченко(Селянська родина , Циганка-ворожка), А.Куїнджі(Ніч на Дніпрі). Головна тенденція образ мист 2 пол ХІХ ст. – рух до реалізму, що найяскравіше виявилося у жанрі пейзажу(Орловський, Світославський, Левченко, Васильківський «Козача левада», «Дніпровські плавні». Над розробкою худ творів історичної та побутової тематики активно працював Їжакевич, Пимоненко «Проводи рекрутів», « Ярмарок». Відомий худ.Олександр Мурашко надавав перевагу неоромантичній історичній тематиці «Похорон кошового».

У 1905 р. була організована Всеукр. мистецька виставка, що продемонструвала духовну єдність зхукраїнських і наддніпрянських митців.

57.Музична культура України хіх ст. Творчість провідних композиторів.

Високий рівень розвитку музично-пісенної творчості забезпечувала поетична і музична обдарованість українського народу. Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. у побуті були поширені землеробські пісні календарного циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні пісні тощо. Дуже популярними були пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а також створені на вірші Шевченка «Думи мої», «Ой, одна я, одна», «Заповіт», пісні про Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса. Із свого середовища народ висунув талановитих співців-кобзарів, лірників (Андрій Шут, Остап Вересай). Високого рівня досягла майстерність партесного (багатоголосого) співу. У XIX столітті хоровий спів поступово виходить за рамки чисто культового. З великими концертними програмами виступали хори Київської академії, Переяславської семінарії.

Одночасно з народною і церковною традиціями в XIX столітті складається світська професійна музична культура. Була ств. перша за змістом укр. національна опера «Запорожець за Дунаєм» Сем. Гулака-Артемовського. Великий внесок у розвиток нац. муз. зробили:Сокальський(опери «Мазепа», «Майська ніч»),Аркас (опера «Катерина»). Світову славу укр. музиці приніс композитор, диригент і громад. діяч Мик.Лисенко, творець нац. напряму в укр. музиці(опери «Нат.Полтавка», «Утоплена», «Тарас Бульба»,романси на слова Франка, Лесі Українки, «Музика до «Кобзаря».

Наприк. ХІХ-поч.ХХст. муз. мистецтво розвивалось у реалістичному напрямі. В цей час плідно працювали українські композитори К.Стеценко (1882-1922 pp.), М.Леонтович (1877-1921 pp.), С.Людкевич (1879— 1979 pp.). Світову славу здобула видатна українська співачка С.Крушельницька (1873—1952 pp.). Міжнародне визнання отримав київський хор О.Кошиця, у виконанні якого вперше пролунали композиції А.Веделя.

Центрами розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, в яких вивчалася нотна грамота і теорія музики. Багато хто отримував професійну музичну підготовку в церковних хорах.