Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yekonomika_pidpr - копия.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
622.08 Кб
Скачать
  1. Поняття, класифікація та структура персоналу.

Персонал підприємства – являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі тощо.

Спеціалісти – працівники, що займаються інженерно – технічними, економічними та іншими роботами, зокрема – інженери, економісти, бухгалтери, тощо.

Службовці – працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, агенти, тощо.

Робітники – безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та інші. Окрім того, до робітників відносяться прибиральниці, охоронці, кур’єри.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Професія – це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність – це більш або менш вузька разновідність трудової діяльності в межах професії.

Класифікація працівників за квліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.

Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленності працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані, некваліфіковані.

  1. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

Планування трудових ресурсів на діючому під-ві починається з оцінки їхньої наявності. Останнє передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення тих, хто працює на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети. Аналіз і подальші розрахунки проводяться за категоріями працівників, а для кожного з них за професіями, спеціальностями та розрядами. Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну і якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їхнього використання та на аналіз технічних , організаційних та соціально-економічних факторів. Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки під-ва, а також особливостей його функціонування при визначенні чисельності на перспективний період. Необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища. Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період визначається методом корегування базової чисельності:

Чплб*ΔV/100+ΔЧ, де Чпл-чисельність виробничо-промислового персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу вир-ва (осіб); ΔV-плановий темп зростання обсягу вир-ва продукції (%); ΔЧ-сумарна зміна чисельності за факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці (осіб); Чб-чисельність промислово-виробничого персоналу фактична, або за минулий період (осіб).

Точнішим розрахунком є метод планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовленої продукції:

Чпл=∑t/Трпвн, де Трп-розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника; Квн-очікуваний коеф.виконання норм; ∑t-повна трудомісткість виробничої програми планового року.

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються розраховується за формулою: Чплрп=∑timiрпКвн , де ti-планова трудомісткість одиниці і-го виду виробу (нормо/годин), mi-кількість виробів і-го виду (одиниць), n-кількість видів виготовлених одиниць.

Чисельність основних робітників, які зайняті на ненормованих роботах визначається по слідуючій формулі: Чплос=mjПзмКгооб , ,де mо-кількість об’єктів, що обслуговуються, Пзм-кількість змін роботи на добу, Кго-коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою: Кго=100/(100-f), де f-плановий процент невиходів на роботу робітників, Ноб-норма обслуговування одного агрегату, або кількість об’єктів на одного робітника.

Чисельність робітників, для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт, визначається за формулою: Чплрмзмго, де Прм-кількість робочих місць.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]