1. Праця і соціально-трудові відносини як суб’єкт економічного дослідження.

Праця - це доцільна, свідома, органівана діяльність людей, спрямована на створення матер і духовних благ, необх для задов сусп і особистих потреб людини. Як самостійній економічній категорії праці притаманні кількісні й якісні характеристики. кількісна характеристика праці проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці тощо. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці, ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність тощо.

Соціально-трудові відносини це як комплекс взаємовідносин між людьми, пов'язаних із залученням працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили та спрямованих на забезпечення високої якості життя працівників та високої ефективності економічної діяльності.

2.Предмет і метод дисципліни.

Предметом дисципліни є праця, взаємовідносини між людьми в процесі трудової діяльності, розвиток і використання трудового і творчого потенціалу працівників, підвищення її ефективності. Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань при дослідженні проблем економіки праці й соціально-трудових відносин використовуються різні загальнонаукові й специфічні методи дослідження, взаємопов'язані та послідовно застосовувані в загальній логіці аналізу. Наприклад, історико-логічний метод, класифікаційно-аналітичний метод, економіко-математичні методи, методи статистичного аналізу, графічно-аналітичний.

3.Мета і завдання дисципліни.

Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів системи теоретичних і практичних знань з питань регулювання СТВ, оплати праці, стимулювання оптимального використання ресурсів і підвищення продуктивності, ефективності праці, планування праці.

Завданнями дисципліни:

а) висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці

б) надання студентам комплексу практичних навичок щодо управління працею на міко- і макро- рівнях;

в) практичне залучення до науково- дослідницьких робіт, сприяти розвитку самостійності та відповідальності студентів.

г) формування професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо вирішення проблем економіки праці.

д) сформулювати у студентів стійки знання основ економіки праці.

4. Поняття ринок праці,ринок робочої сили та ринок робочих місць.

Ринок праці – ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) – потребують її.

Ринок робочої сили - це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, особливий, властивий розвинутим товарно-грошовим відносинам спосіб включення робочої сили в економічну систему.

Ринок робочих місць як складова ринку праці, що відбиває потребу у робочій силі, передусім характеризується кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях. При цьому беруть до уваги вакансії як тих підприємств і організацій, які вже функціонують, так і тих, що тільки вводяться в дію. Крім того, враховуються і ті робочі місця, на яких працівники не задовольняють роботодавця, і тому він шукає їм заміну.

8.Функції сучасного ринку праці.

Функції сучасного ринку праці:

1) Суспільного поділу праці - ринок поділяє найменших працівників за професіями, галузями та регіонами.

2) Інформаційну - Ринок надає своїм суб’єктам інформацію щодо умов найму, рівня заробітної плати, пропозиції робочих місць та робочої сили.

3) Посередницьку. Посередником між основними суб’єктами ринку праці виступає служба зайнятості, яка прискорює взаємний пошук необхідних для підприємства працівників і підходящої роботи для бажаючих працювати людей.

4) Ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, через яку встановлюється рівновага між попитом і пропозицією робочої сили.

5)Стимулюючу - Завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює краще використання трудових ресурсів, висуває вимоги до робочої сили, стимулюючи працівників поліпшувати її якісні характеристики.

6) Оздоровлюючу. Завдяки конкуренції, суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств.

7)Регулюючу - Ринок праці, впливаючи на пропорції суспільного виробництва і регіональну міграцію робочої сили, регулює надлишки трудових ресурсів Він регулює рух трудових ресурсів в народному господарстві, спонукаючи підприємця утримувати саме ту кількість працівників і такої кваліфікації, яка забезпечить його необхідну прибутковість.

Ринок праці, впливаючи на пропорції суспільного виробництва і регіональну міграцію робочої сили, регулює надлишки трудових ресурсів.