7. Структура сукупного і поточного ринків праці. Елементи сукупного ринку праці

Пропозиція робочої сили на поточному ринку має три основні складові:

особи, які не зайняті трудовою діяльністю і шукають роботу;

особи, які мають намір змінити місце роботи;

особи, що бажають працювати у вільній від роботи або навчання час.

Попит на робочу силу на поточному ринку праці виражається потребою в працівниках для заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності або сумісництва, а також для виконання разових робіт.

24.Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.

демографічна ситуація протягом 1991 – 2001рр., є нестабільною і для ефективного функціонування ринку праці є несприятливою.

Головні тенденції сучасних демографічних змін в Україні:

1.Значне зменшення народжуваності населення. З 60-х років минулого століття народжуваність в Україні не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. Нині в середньому 10 жінок народжують лише 13 дітей, тоді як для простого відтворення потрібно 21 – 22.

2. Зростання смертності населення працездатного віку. За останні десять років смертність населення працездатного віку збільшилась на 40 – 50 %, а у найбільш продуктивній віковій групі (25 – 40 років) – навіть на 60 %.

3. Формування від’ємного сальдо зовнішньої міграції переважно за рахунок від’їзду людей віком 25 – 40 років.

4.Демографічне постаріння населення. Сучасне відтворення населення характеризується суттєвими віковими змінами: частка молодших вікових груп неухильно скорочується, а частка старших збільшується. Цей феномен й називають демографічним постарінням. Його головною причиною є зниження народжуваності.5.Скорочення тривалості життя. З 1989 р. по 1995 р. середня очікувана тривалість життя у чоловіків скоротилася з 66,1 до 61,8 років, а у жінок – з 75,2 до 72,7. За цей період різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок зросла на 28 %. Середня тривалість життя в Україні у 1998 р. становила 67,9 років.

31. Сутність соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини — це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями за участі держави, які пов'язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.

Ці відносини охоплюють широке коло питань — від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, пов'язаних з колективними та індивідуальними переговорами, укладанням договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, вирішенням трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо.

На стан трудових відносин активно впливають такі чинники, як структурні зміни в економіці, соціальна політика уряду, науково-технічний прогрес, професійно-кваліфікаційні зміни в робочій силі, темпи економічного розвитку, інфляція, гнучкість ринку праці, активність колективних переговорів, ефективність зайнятості, зокрема в державному секторі, тощо.

Система соціально-трудових відносин характеризується такими складовими:

• сторони соціально-трудових відносин;

• суб'єкти соціально-трудових відносин;

• механізм соціально-трудових відносин;

• рівні соціально-трудових відносин;

• предмет соціально-трудових відносин;

• принципи соціально-трудових відносин;

• типи соціально-трудових відносин.