75.Перегляд норм праці.

Необхідність перегляду норм обумовлена:

1. зміною організаційно – технічних та санітарно – гігієнічних умов виробництва;

2. підвищенням кваліфікації та спеціалізованих навиків робітників;

3. наявністю норм, при встановлені яких були допущені помилки.

Норми повинні замінюватися і переглядатися регулярно у відповідності з календарним планом заміни та перегляду норм праці.

Показники, які характеризують стан нормування праці на підприємстві:

• середній коефіцієнт виконання норм за аналізованою сукупністю робітників (%);

• поділ робітників за середнім коефіцієнтом виконання норм виробітку;

• частка працівників, праця яких нормується (у тому числі за групою робітників і службовців);

• загальна кількість норм, що застосовуються;

• питома вага технічно обґрунтованих норм у цілому і за групами працівників;

• частка норм, розрахованих за міжгалузевими і галузевими нормативами;

• частота перегляду норм;

• економія від зниження трудомісткості продукції в результаті удосконалення нормування праці.

76. Вартість робочої сили та фактори, що впливають на її розмір.

Робочу силу, як і будь – який інший товар, можна охарактеризувати як споживчу вартість і вартість.

З погляду споживчої вартості специфіка товару “робоча сила” проявляється в тому, що в процесі його споживання він не зникає, а створює нову вартість, більшу від вартості самої робочої сили.

Якщо робочу силу розглядати з погляду вартості, то вона потребує суспільно – необхідних витрат на своє відтворення в певних суспільних умовах.

вартість робочої сили - це розмір фактичних видатків наймача на її утримання.

Фактори, які впливають на величину вартості робочої сили:

1)вартість життя, яка визначається сукупністю необхідних для існування і розвитку людини матеріальних і духовних потреб і має грошовий вираз;

2)науково-технічний прогрес, який висуває якісно нові вимоги до робочої сили, її освіти, кваліфікації, культурного рівня;

3)дія закону зростання потреб, який з розвитком суспільства об’єктивно вимагає збільшення витрат роботодавців на відтворення найманої робочої сили;

4)економічна кон`юнктура, яка в період зниження ділової активності призводить до здешевлення робочої сили, а в період пожвавлення – до її подорожчання;

5)свідомість трудящих, їх спроможність захищати власні інтереси і тим протидіяти зниженню ставок заробітної плати, скасуванню тих чи інших соціальних виплат і, навпаки, вимагати підвищення рівня оплати та соціальних виплат;

6)рівень і кількість податків на заробітну плату, що призводить до відповідної зміни вартості робочої сили.

77.Показники оцінки вартості життя.

Вартість життя як соціально-економічне явище традиційно має декілька фіксованих меж, які оцінюються такими показниками як:

• прожитковий мінімум (нижчий рівень малозабезпеченості);

• мінімальний споживчий бюджет (вищий рівень малозабезпеченості);

• гарантований прожитковий рівень (офіційно затверджені рівні мінімальної заробітної плати і пенсії).

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування.

Мінімально споживчий бюджет (МСБ), який забезпечує нормальне відтворення і розвиток робочої сили працездатних. МСБ враховує витрати на більш якісне харчування та більші витрати споживання непродовольчих товарів і послуг, включаючи платні..