32.Фактори формування соціально-трудових відносин.

До факторів формування та розвитку соціально-трудових відносин сідносять:

1)соціальна політика. Мета соціальної політики полягає у створенні умов для формування, розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, всебічного розкриття, самореалізації творчого соціального потенціалу людини, особистості, її сутнісних сил

2)глобалізація економіки– це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків.

3)розвиток праці та виробництва.

33. Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин.

Якість трудового життя є якісним індикатором рівня розвитку соціально-трудових відносин. Це поняття відображає міру задоволеності важливих особистих потреб працівника через трудову діяльність на підприємстві. Основу концепції якості життя складають:

1)положення про отримання працівником в ході самореалізації задоволення від досягнень у праці як головний мотив порівняно з заробітною платою та кар’єрою;

2) принцип трудової демократії, що на рівні підприємства означає розширення автономії особистості працівника та можливості його участі в управлінні підприємством та у власності.;

3) розвиток працівника, який передбачає можливість постійного професійного зростання, розвитку його найрізноманітніших здібностей.

34.Формування й регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.

Сучасна законодавча форма регулювання соціально-трудових відносин в Україні включає:

Кодекс законів про працю, пенсійне законодавство, Закон України «про зайнятість населення».

На даний момент в Україні прийнята система міжнародних соціальних нормативів, які є вимірниками розподілу бюджетних коштів для задоволення певного рівня соціальних потреб населення. Соціальним індикатором також виступає споживчий кошик, який застосовується для визначення нижньої границі малозабезпеченості та абсолютного числа бідних людей. Також для визначення рівня життя можна використовувати соціальні стандарти, що дають уяву про матеріальні і соціальні блага для певної країни для даного часу.

Практично за всіма показниками якість трудового життя абсолютної більшості найманих працівників України не відповідає сучасним вимогам. Вона суттєво погіршилася за роки глибокої соціально-економічної кризи 90-х років порівняно із радянськими часами. Це свідчить, передусім, про високу дієвість та незадовільний стан соціально-трудових відносин в країні цілому і на підприємствах зокрема і, відповідно, про необхідність вирішення проблеми підвищення їх ефективності.

39. Функції державної служби зайнятості.

правотворча, тобто розроблення та прийняття правових актів, підвищення якості нормотворчої діяльності органів державної влади;

– організаційна, тобто створення системи державної служби та підтримання в ній порядку й законності; розвиток кадрової політики та правового, економічного, соціального, організаційного та культурного інститутів державної служби;

– регулювальна, тобто розроблення й реалізація політики, спрямованої на створення конкретних державних програм; регулювання господарського життя в країні; управління підприємствами та установами державного сектору; регулювання діяльності підприємств недержавного сектору;

– забезпечувально-відновлювальна, тобто забезпечення прав і свобод людини й громадянина;

– примусу, тобто застосування державою встановлених у законодавстві заходів державного примусу в суворо визначених ситуаціях як необхідний елемент демократичного правового порядку;

– контролю, тобто забезпечення державного контролю й нагляду у сфері управлінської діяльності держави.