21.Характеристика сучасного етапу функціонування ринку праці.

1.На зареєстрованому ринку праці спостерігається постійне скорочення числа безробітних. Рівень безробіття в Україні є близьким до аналогічного показника в інших країнах з перехідною економікою.

2.Поступово збільшується кількість вакансій і скорочується навантаження на одне вільне робоче місце.

3. Має місце регіональна розбіжність у рівнях зайнятості і безробіття.

4.Чітко виражена “жіноча”, “молодіжна” і “сільська“ незайнятість, що пов’язано з дискримінацією в прийомі на роботу та реформуванням аграрного сектору економіки.

5.Ринок праці в Україні є гіпертрофованим тіньовим.

6.Низька професійно-територіальна мобільність робочої сили через негнучкість системи державної професійної освіти та дорожнечу житла.

7. Складна демографічна ситуація.

8. Дешевизна робочої сили

19.Інфраструктура ринку праці.

Активне регулювання ринку праці передбачає наявність розвинутої інфраструктури ринку робочої сили і ринку вакансій, основними елементами якої є:

1)Державна служба зайнятості

2)Державні центри підготовки кадрів;

Комерційні центри підготовки, перепідготовки і працевлаштування;

3)Молодіжні центри праці;

4)Державний фонд сприяння підприємництву;

5)Пенсійний фонд;

6)Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

7)Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

8)Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

9)Фонди милосердя.

Існування перелічених складових інфраструктури було б неможливим без таких елементів як:

1)комплекс регулювання заробітної плати;

2)комплекс регулювання компенсацій;

3)закони, нормативні акти;

4)професійні спілки;

5)конфедерації і спілки роботодавців.

20.Етапи формування ринку праці в Україні.

Етапи розвитку ринку праці в Україні поділяють в залежності від форм власності і залучення до праці:

1)Мілітаризація праці в умовах військового комунізму, риси якої виявилися в наступні десятиріччя через мобілізацію робочої сили й організацію примусових робіт.

2)Часткове відновлення конкурентно-ринкових відносин у сфері праці в умовах нової економічної політики, характерною особливістю якого є лібералізація жорсткої господарської дисципліни.

3)Одержавлення сфери праці на основі поєднання рис перших двох етапів і зміцнення технократичної моделі організації суспільної праці в умовах індустріалізації, колективізації й повоєнного відновлення господарства.

4)Консервація монопольного ринку праці на тлі економічного реформаторства 60 – 80 – х років.

5)Трансформація ринку праці з розширенням економічного впливу різних форм власності й різних видів господарської діяльності, інтеграції в світову економіку.

22.Поняття відтворення населення.

відтворення населення – це процес заміщення покоління батьків поколінням дітей, а у вузькому розумінні, враховуючи репродуктивну функцію жінок, це - процес заміщення покоління матерів поколінням дочок.

Відтворення населення формує природні межі трудового потенціалу. Процес відтворення останнього складається з демографічної, соціально-економічної та соціально-психологічної підсистем. Вихідною мірою трудової активності населення виступає демографічна якість населення, яка залежить від генофонду відтворюючої популяції, стану її здоров’я.