- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства.
- •До інтегрованих напрямків відносяться:
- •Правові основи функціонування підприємства.
- •Класифікація та структура підприємств.
- •Добровільна та інституціональні об’єднання підприємств.
- •Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •Функції ринку:
- •Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності.
- •Міжнародна підприємницька діяльність.
- •Сутність і функції процесу управління.
- •Методи управління діяльністю підприємств.
- •Організаційні структури управління підприємством.
- •Вищі органи державного управління підприємствами.
- •Поняття, класифікація та структура персоналу.
- •Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •Кадрова політика й система управління персоналом.
- •Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів.
- •Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •Структура, нормування та використання оборотних фондів підприємства.
- •Поняття нематеріальних ресурсів.
- •Поняття нематеріальних активів.
- •Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •Ефективність використання оборотних коштів.
- •Поняття, склад і структура інвестицій.
- •Визначення необхідного обсягу джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
- •Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •Інвестиційні проекти підприємств.
- •Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями.
- •Поняття, напрями та об’єкти організаційного прогресу.
- •Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства.
- •Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •Формування та використання виробничої потужності підприємства.
- •Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •Організаційні типи виробництва.
- •Організація виробничого процесу в часі.
- •Методи організації виробництва.
- •Технічна підготовка виробництва.
- •Суспільні форми організації виробництва.
- •Поняття, види та значення інфраструктури.
- •Система технічного обслуговування підприємства.
- •1.Ремонтне господарство.
- •4. Енергетичне господарство.
- •5. Складське господарство
- •Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства.
- •Відтворення та розвиток інфраструктури підприємства.
- •Державне економічне регулювання діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Прогнозування розвитку підприємств.
- •Методологічні основи планування.
- •Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •Тактичне й оперативне планування підприємства.
- •Загальна характеристика продукції.
- •Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •Стандартизація та сертифікація продукції.
- •Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий контроль.
- •Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •Сучасна політика оплати праці.
- •Застосовувані форми та системи оплати праці.
- •Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •Участь працівників у прибутках підприємства.
- •Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.
- •Управління витратами на підприємстві.
- •Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •Зміст і форми фінансової діяльності підприємства.
- •Формування і використання прибутку.
- •Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •Чинники зростання ефективності виробництва.
- •Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •Служба безпеки підприємства.
- •Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •Санація (фінансове оздоровлення) суб‘єктів господарювання.
- •Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб‘єктів господарювання.
- •Ліквідація збанкрутілих підприємств.
-
Якість і конкурентоспроможність продукції.
Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.
Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї в порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Розрізняють абсолютний, відносний, перспективний та оптимальний рівні якості.
Показники якості поділяються на групи:
-
Диференційовані показники – одиничні – показники призначення, надійності, екологічні, економічні, ергономічні, естетичні, патентно-правові;
-
Комплексні показники характеризують кілька властивостей продукції. Згідно з цими показниками продукцію поділяють на сорти, марки, класи;
-
Загальні показники якості всього обсягу продукції, що її виробляє підприємство (надійність, довговічність, ремонтопридатність, патентна чистота).
Загальний рівень якості визначається через систему загальних показників, а саме: частка принципово нових виробів у загальному їх обсязі; коефіцієнт оновлення асортименту; частка продукції, на яку отримано сертифікати якості; частка продукції для експорту в загальному її обсязі на підприємстві; частка виробленого браку; відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.
Для визначення рівня якості виробів застосовуються методи: об‘єктивний; органолептичний; диференційований; комплексний.
У тісному взаємозв‘язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність.
Конкурентоспроможність продукції – сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти представленої на ринку аналогічної продукції.
Визначальними елементами К є якість і витрати.
Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару як інтегрального результату дії широкого спектру чинників передбачає проведення розрахунків у декілька етапів:
-
аналіз ринку і вимог споживачів з метою визначення номенклатури параметрів, вибір найбільш конкурентоспроможного товару – зразка для порівняння;
-
обчислення одиничних показників за окремими параметрами та визначення сукупності параметрів двох товарів для порівняння;
-
розрахунок групових показників на основі одиничних, що у кількісному виразі відображають відмінність між характеристиками аналізованої продукції та потребами споживачів окремої групи параметрів;
-
- визначення інтегрального показника з усіх груп параметрів в цілому, який вказує на рівень конкурентоспроможності аналізованого виробу.
Групи чинників підвищення якості та конкурентоспроможності продукції: технічні, організаційні , економічні , соціальні.
-
Стандартизація та сертифікація продукції.
Елементами управління якістю на підприємстві є стандартизація та сертифікація.
Стандартизація - встановлення та застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі. Стандартизація охоплює: установлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції; формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю, уніфікації вимірювань та позначень; створення єдиних систем класифікації та кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва.
Процес стандартизації продукції регулюється сукупністю нормативно-технічної документації: міжнародними стандартами ISO; державними стандартами України (ДСТУ); галузевими стандарти (ГСТУ); стандартами науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічними умовами (ТУ); стандартами підприємств.
Сертифікація – процедура, яка передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документа – сертифікату.
Сертифікат – це документ, що засвідчує рівень якості продукції та її відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000.
В Україні розрізняють обов‘язкову сертифікацію, добровільну сертифікацію.
Згідно з вимогами чинного вітчизняного законодавства сертифікація продукції в Україні здійснюється в рамках державної системи сертифікації – УкрСЕПРО.
Сертифікацію здійснюють державні випробувальні центри (ДВЦ) з найважливіших видів продукції. На сертифіковану продукцію видається сертифікат відповідності, який містить спеціальний знак відповідності. Аналогічним знаком позначається і сама продукція; він інформує споживачів про те, що продукція є сертифікованою за системою УкрСЕПРО.
Міжнародні системи сертифікації координує спеціальний комітет із сертифікації – СЕРТИКО, що діє в складі ISO.