- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства.
- •До інтегрованих напрямків відносяться:
- •Правові основи функціонування підприємства.
- •Класифікація та структура підприємств.
- •Добровільна та інституціональні об’єднання підприємств.
- •Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •Функції ринку:
- •Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності.
- •Міжнародна підприємницька діяльність.
- •Сутність і функції процесу управління.
- •Методи управління діяльністю підприємств.
- •Організаційні структури управління підприємством.
- •Вищі органи державного управління підприємствами.
- •Поняття, класифікація та структура персоналу.
- •Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •Кадрова політика й система управління персоналом.
- •Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів.
- •Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •Структура, нормування та використання оборотних фондів підприємства.
- •Поняття нематеріальних ресурсів.
- •Поняття нематеріальних активів.
- •Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •Ефективність використання оборотних коштів.
- •Поняття, склад і структура інвестицій.
- •Визначення необхідного обсягу джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
- •Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •Інвестиційні проекти підприємств.
- •Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями.
- •Поняття, напрями та об’єкти організаційного прогресу.
- •Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства.
- •Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •Формування та використання виробничої потужності підприємства.
- •Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •Організаційні типи виробництва.
- •Організація виробничого процесу в часі.
- •Методи організації виробництва.
- •Технічна підготовка виробництва.
- •Суспільні форми організації виробництва.
- •Поняття, види та значення інфраструктури.
- •Система технічного обслуговування підприємства.
- •1.Ремонтне господарство.
- •4. Енергетичне господарство.
- •5. Складське господарство
- •Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства.
- •Відтворення та розвиток інфраструктури підприємства.
- •Державне економічне регулювання діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Прогнозування розвитку підприємств.
- •Методологічні основи планування.
- •Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •Тактичне й оперативне планування підприємства.
- •Загальна характеристика продукції.
- •Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •Стандартизація та сертифікація продукції.
- •Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий контроль.
- •Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •Сучасна політика оплати праці.
- •Застосовувані форми та системи оплати праці.
- •Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •Участь працівників у прибутках підприємства.
- •Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.
- •Управління витратами на підприємстві.
- •Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •Зміст і форми фінансової діяльності підприємства.
- •Формування і використання прибутку.
- •Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •Чинники зростання ефективності виробництва.
- •Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •Служба безпеки підприємства.
- •Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •Санація (фінансове оздоровлення) суб‘єктів господарювання.
- •Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб‘єктів господарювання.
- •Ліквідація збанкрутілих підприємств.
-
Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних коштів, яке виражається у відсотках.
Джерелом формування оборотних коштів підприємства є:
-
власні та прирівняні до них оборотні кошти;
-
залучені;
-
позичкові оборотні кошти;
-
короткострокові фінансові вкладення.
Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції, визначають за допомогою їхнього нормування.
Нормування оборотних коштів включає розробку та встановлення на кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних цінностей, витрат виробництва тощо та розрахунок нормативу власних оборотних коштів у грошовому виразі на кінець року, кварталу.
Норма – це відносна або мінімальна величина оборотних коштів, що обчислена в установленому порядку за кожним видом, яка необхідна для розрахунку нормативу. За окремими видами оборотних коштів вона розраховується в абсолютних величинах (гривні, копійки), за іншими – у відносних величинах (дні, відсотки). Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних коштів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.
Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів:
-
Аналітичний, який передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним корегуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових.
-
Коефіцієнтний метод, який полягає в уточненні діючих на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів у відповідності із змінами у цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів.
-
Метод прямого рахунку, це науково-обгрунтований розрахунок нормативів по кожному нормованому елементу оборотних коштів, тобто виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутніх періодів і залишками готової продукції.
Існує декілька видів запасів:
У транспортний запас (Зтр.), що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття на склад підприємства.
Підготовчий запас (Зпідг.) створюється на період часу, необхідного для приймання, складування та підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів.
Найбільший за розміром є поточний запас (Зпот.), який потрібен для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками. Норму його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів.
Страховий (резервний) запас (Зстр.) передбачається при розрахунку норми запасів сировини та матеріалів у зв‘язку з можливими відхиленнями фактичних строків поставки проти планових з причин, які важко передбачити заздалегідь. Розмір страхового запасу встановлюється у межах 50% від поточного складського запасу (визначається тільки при транзитних іногородніх поставках).
Сезонний запас (Зсез.) створюється у разі: 1) сезонного характеру заготівлі сировини; 2) сезонного характеру споживання; 3) конкретних умов завезення.