Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yekonomika_pidpr - копия.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
622.08 Кб
Скачать
  1. Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності.

Договори є визначальною і по суті єдиною правовою формою партнерських взаємин.

Договір (контракт, угода) – це форма документального закріплення партнерських зв‘язків (предмета договору, взаємних прав та обов‘язків, наслідків порушення домовленостей). Він опосередковує взаємини в процесі праці, виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

Види договорів у ринковій системі господарювання:

  • установчий (засвідчує волевиявлення фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї);

  • підприємницький (відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької діяльності в певній організаційно-правовій формі).

Підприємницькі договори поділяються на договори, які опосередковують купівлю-продаж, оренду та лізинг; підрядні послуги; трудові відносини; страхування; розрахунки і кредитування; зовнішньоекономічну діяльність тощо.

Типовий зміст підприємницького договору включає:

1. Преамбулу (чітка офіційна назва договору, місце і час (дата) укладення, зазначення факту укладення договору на умовах, викладених в його тексті, юридичні назви сторін (партнерів);

2. Основну частину:

- специфічні умови (предмет договору і кількість товару, якість товару, ціна товару, базові умови поставки, форма оплати, термін поставки, маркування, пакування і тара, здавання – приймання товару, відповідальність сторін, застереження за договором);

- загальні умови (арбітражний припис (застереження), форс-мажорні обставини).

3. Кінцеву (завершальну) частину (необхідні додатки – ескізи, зразки товару; юридичні адреси сторін договору, підписи сторін (партнерів).

  1. Міжнародна підприємницька діяльність.

Міжнародна підприємницька діяльність – співробітництво суб‘єктів господарювання двох чи більше країн через виробничу, торговельну, сервісну та ін. види діяльності.

Суб‘єктами міжнародної підприємницької діяльності можуть бути:

  1. фізичні особи – громадяни даної країни, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є діє- та правоспроможними;

  2. юридичні особи, які зареєстровані в даній країні і мають на її території постійне місцезнаходження;

  3. структурні одиниці суб‘єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

  4. спільні підприємства, які мають постійне місцезнаходження в даній країні.

Розрізняють чотири рівні інтернаціоналізації міжнародної підприємницької діяльності, кожному з яких відповідають свої форми, а саме:

  • перший (найнижчий) рівень інтернаціоналізації (форми – окремі зовнішньоекономічні операції: експортно – імпортні, лізингові операції, консалтингові та маркетингові послуги);

  • другий – невисокий (форми – різноманітна промислова кооперація: науково-технічна, виробнича, збутова, сервісна та інша);

  • третій – високий (форми – спільне підприємництво: створення і функціонування спільних підприємств; ліцензування; управління за контрактом);

  • четвертий – надвисокий (форми – територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв‘язки: прикордонна і прибережна торгівля, створення консорціумів, реалізація концесій).

Регулювання міжнародної підприємницької діяльності здійснюють як національні, так і міжнародні інституціональні органи. Серед національних: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; національний банк; міністерство економіки тощо. Міжнародні органи: Банк міжнародних розрахунків (БМР); МВФ тощо.

Складовими елементами системи регулювання міжнародної підприємницької діяльності є:

  • на національному рівні: форми іноземних інвестицій; вимоги до результатів діяльності іноземного партнера; трансферт прибутку іноземного інвестора; інвестиційні пільги та обмеження; гарантії дотримання прав іноземного партнера;

  • на міжнародному рівні: ідентифікація інвестицій та інвесторів; умови імпорту і заохочення іноземного капіталу; переказування коштів; вирішення суперечок господарського і фінансового характеру; норми поведінки іноземних партнерів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]