31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб‘єктів господарювання.

Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора та його мети, ступеня ризику, на якій він готовий. Основними типами прямих іноземних інвестицій є:

1. створення спільних підприємств;

2. започаткування діяльності дочірніх підприємств

3. укладання ліцензійних угод із вітчизняними фірмами;

4. придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних підприємств;

5. купівля контрольних пакетів акцій у підприємств, що їх випускають і реалізують;

Формами іноземних інвестицій може бути:

1. пайова участь у СП або придбання частки діючих підприємств;

2. створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам або придбання у власність діючих підприємств повністю;

3. придбання нерухомого чи рухомого майна або окремих видів ЦП;

4. придбання прав на використання природних ресурсів і на використання землі;

5. придбання інших майнових прав;

6. інші види договорів із вітчизняними підприємствами;

Видами іноземних інвестицій є:

• будь-які види ЦП або корпоративні права у комерційній (конвертованій) валюті;

• будь-яке рухоме та нерухоме майно та майнові права;

• валюта Україні;

• іноземна валюта;

• грошові вимоги та вимоги договірних зобов’язань, що гарантовані відповідними банками у конвертованій валюті;

• права інтелектуальної власності вартість яких підтверджена у конвертованій валюті;

• права на здійснення господарської діяльності;

• інші цінності.

32. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.

Ефективність будь-яких форм інвестицій розраховується на основі співставлення ефекту (доходу) і витрат, які пов‘язані з його отриманням. Економічну ефективність виробничих інвестицій можна визначити за допомогою показників їх абсолютної та порівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність показує загальну величину їх віддачі та обчислюється співставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли потрібно вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.

Показником порівняльної ефективності капвкладень є мінімум приведених витрат (З_прив.).

Ефективність виробничих інвестицій характеризує економічні, соціальні або інші результати, а також господарську доцільність їх здійснення. Основою оцінки діяльності кап витрат служить порівняння вигідності того чи іншого проекту за умови обмеженості капіталу чи ресурсу та забезпечення найбільших прибутків через реалізацію кращого з проектів. З огляду на це прийнято розрізняти загальну або абсолютну та порівняльну ефективність кап вкладень. Абсолютна ефективність показує загальну величину їх віддачі. Його потрібно розраховувати для оцінки очікуваного прибутку від реальних інвестицій за певний період часу. Порівняльна ефективність визначається лише тоді, коли є декілька варіантів інвестиційних проектів і характеризує перевагу одного проекту над іншим.

Для визначення абсолютної ефективності вводяться дві взаємопов’язані величини: а) коефіцієнт економічної ефективності Е_р та б) період окупності кап витрат Т_р=1/Е_р.

Коефіцієнт економічної ефективності розраховується як співвідношення приросту прибутку або зниження собівартості кап витрат. Для певних проектів, особливо будівельних Е_р може розраховуватись як співвідношення загальної суми прибутку до кошторисної вартості проекту. Розрахункові значення Е_р потрібно порівнювати із нормативним коефіцієнтом Е_н, що встановлюється централізовано за певний період. Проект кап вкладень вважають доцільним, якщо Е_н не більше за Е_р.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій здійснюється через розрахункову формулу z=c_i + Е_н +K_i , де c_{i –} поточні витрати, K_i – кап вкладення за і-тим проектом.