- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства.
- •До інтегрованих напрямків відносяться:
- •Правові основи функціонування підприємства.
- •Класифікація та структура підприємств.
- •Добровільна та інституціональні об’єднання підприємств.
- •Ринкове середовище господарювання підприємств.
- •Функції ринку:
- •Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності.
- •Міжнародна підприємницька діяльність.
- •Сутність і функції процесу управління.
- •Методи управління діяльністю підприємств.
- •Організаційні структури управління підприємством.
- •Вищі органи державного управління підприємствами.
- •Поняття, класифікація та структура персоналу.
- •Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •Кадрова політика й система управління персоналом.
- •Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів.
- •Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •Структура, нормування та використання оборотних фондів підприємства.
- •Поняття нематеріальних ресурсів.
- •Поняття нематеріальних активів.
- •Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •Ефективність використання оборотних коштів.
- •Поняття, склад і структура інвестицій.
- •Визначення необхідного обсягу джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів).
- •Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •Інвестиційні проекти підприємств.
- •Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями.
- •Поняття, напрями та об’єкти організаційного прогресу.
- •Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства.
- •Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •Формування та використання виробничої потужності підприємства.
- •Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •Організаційні типи виробництва.
- •Організація виробничого процесу в часі.
- •Методи організації виробництва.
- •Технічна підготовка виробництва.
- •Суспільні форми організації виробництва.
- •Поняття, види та значення інфраструктури.
- •Система технічного обслуговування підприємства.
- •1.Ремонтне господарство.
- •4. Енергетичне господарство.
- •5. Складське господарство
- •Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства.
- •Відтворення та розвиток інфраструктури підприємства.
- •Державне економічне регулювання діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Прогнозування розвитку підприємств.
- •Методологічні основи планування.
- •Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування.
- •Тактичне й оперативне планування підприємства.
- •Загальна характеристика продукції.
- •Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •Стандартизація та сертифікація продукції.
- •Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий контроль.
- •Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •Сучасна політика оплати праці.
- •Застосовувані форми та системи оплати праці.
- •Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •Участь працівників у прибутках підприємства.
- •Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.
- •Управління витратами на підприємстві.
- •Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •Зміст і форми фінансової діяльності підприємства.
- •Формування і використання прибутку.
- •Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •Чинники зростання ефективності виробництва.
- •Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •Служба безпеки підприємства.
- •Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •Санація (фінансове оздоровлення) суб‘єктів господарювання.
- •Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб‘єктів господарювання.
- •Ліквідація збанкрутілих підприємств.
-
Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
Зношування (знос) – це втрата ОФ своєї вартості. Розрізняють два види зношування – фізичне та моральне.
Фізичне зношування – це втрата ОФ своїх споживчих властивостей, внаслідок чого вони перестають задовольняти вимогам, які до них ставляться. Фізичне зношування може бути усувне, яке ліквідується шляхом проведення ремонтів різної складності, аж до капітальних, та неусувне, яке призводить до повного руйнування ОФ та їх ліквідації.
Моральне зношування – це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) обезцінення ОФ, викликане або здешевленням відтворення ОФ (моральне зношування першого роду), або використанням більш продуктивних засобів праці (моральне зношування другого роду).
Амортизація – це перенесення вартості ОФ на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості ОФ. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва і з них формується амортизаційний фонд підприємства, який і використовується для відновлення ОФ.
Норма амортизації – установлений щорічний розмір відрахувань у відсотках до вартості ОФ, який використовується для визначення суми амортизаційних відрахувань. Розраховується тільки на повне відновлення (реновацію).
Для здійснення економічно вигідного процесу нарахування амортизації важливо правильно вибрати метод амортизації.
Методи амортизації основних фондів поділяють на:
-
прямолінійний (рівномірний);
-
методи прискореної амортизації:
метод зменшення залишкової вартості;
метод прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивний;
виробничий.
Прямолінійний метод передбачає перенесення вартості основних фондів на собівартість продукції, що виробляється, протягом амортизаційного періоду (нормативного строку службу) засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань. Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об‘єкта основних засобів.
Недоліки: відсутня можливість урахувати фактори морального зносу ОФ, а також нерівномірність витрат на всі види ремонту (в останні роки експлуатації об‘єктів вони більші, ніж у перші роки.
Метод зменшення залишкової вартості передбачає обчислення річної суми амортизації як добутку залишкової вартості ОФ на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Даний метод доцільний у тому разі, коли новий об‘єкт ОФ дає найбільшу віддачу у перші один-два роки експлуатації.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об‘єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання і подвоюється.
Кумулятивний метод характеризується більш високими нормами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і поступовим їх зниженням у другій половині. Визначення річних сум амортизації цим методом здійснюється в декілька етапів:
1. Додаються числові значення років служби об‘єкта ОФ і визначається кумулятивне число.
2. Утворюються кумулятивні коефіцієнти.
3. Обчислюються річні норми амортизації як добуток вартості, яка амортизується, і кумулятивного коефіцієнта.
При використанні цього методу за першу половину терміну експлуатації ОФ замортизовується більш як 65% їх вартості.
Виробничий метод, за яким сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об‘єкта основних засобів. За цим методом розраховуються місячні суми амортизації.
Фізичне та моральне зношування ОФ можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення.
Просте і розширене відтворення ОФ відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємопов‘язаних форм – ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств в цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об‘єктів.
Ремонт ОФ – це відновлення фізичного зношування окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання ОФ у працездатному стані протягом усього терміну їх служби.
За економічним змістом ремонти поділяються на: поточний, капітальний, відновний.
За організаційно-технічними ознаками ремонти поділяються на:
-
капітальний; середній; малий.
Технічне переоснащення передбачає здійснення заходів щодо впровадження нової техніки і технології на окремих дільницях, механізації і автоматизації виробництва без розширення виробничих площ.
Реконструкція – це суттєве технічне вдосконалення і оновлення ОФ, переоблаштування виробництва; здійснюється за єдиним проектом раз у 5-10 років.
Розширення підприємства – це спорудження других і наступних черг, додаткових виробничих комплексів, цехів, комунікацій, допоміжних і обслуговуючих виробництв на території підприємства.
Нове будівництво – будівництво підприємства, цеху, корпусу на нових будівельних майданчиках за окремим затвердженим проектом; передбачає розширення виробничих площ, значне збільшення потужності.