76. Стадії вчинення умисного злочину

Стадії вчинення злочину — це етапи підготовки і здійснення умисного злочину. Злочин по необережності стадій не має.

Кримінальний кодекс розрізняє наступні стадії злочинної діяльності;

*приготування до злочину. Під приготуванням розуміється пошук або пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників або змова на скоєння злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для скоєння злочину;

*замахи на злочин. Замахом на злочин визнаються умисні дії (бездіяльність) особи, безпосередньо направлені на скоєння злочину, якщо при цьому злочин не був доведений до кінця з незалежних від нього причин;

*закінчений злочин. Закінченим злочином визнається діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.

Кримінальна відповідальність за приготування до злочину і замах на злочин наступає по статті закону, що передбачає відповідальність за закінчений злочин. При цьому слід враховувати, що приготування до злочину невеликої тяжкості не несе кримінальної відповідальності. При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки дій, здійснених винним, ступінь здійснення злочинного наміру і причини, через яких злочин не був доведений до кінця.

77. Поняття та види співучасті у злочині

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Скоєння злочину в співучасті підвищує його суспільну небезпеку і тому визнається кримінальним законом обставиною, обтяжливою відповідальність.

Співучасть має ряд ознак:

Об’єктивні ознаки:

1) учасниками злочину є не менше двох деліктоздатних осіб. Не є співучастю скоєння злочину однією деліктоздатною особою за допомогою неосудної особи, або особи, що не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність

2) злочин скоюється загальними зусиллями всіх співучасників;

3) всі співучасники діють умисне.

Суб’єктивні ознаки:

1)Наявність співучасті тільки у навмисних злочинах

2)Спільні дії всіх співучасників можуть бути тільки умисними

По ролі, яку виконують співучасники злочину, розрізняють просту співучасть, коли дії всіх співучасників однотипні, і складна співучасть, коли всі співучасники виконують різні ролі. Види співучасників:

1) виконавець — особа, що безпосередньо скоїла злочин, або що зробило його шляхом використання осіб, що не підлягають кримінальній відповідальності (неосудних, таких, що не досягли віку кримінальної відповідальності);

2) організатор — особа, що організувала скоєння злочину або що керувала його здійсненням, що або створила організовану групу або злочинну організацію або керувала нею;

3) підбурювач — особа, яка домовленостями, підкупом, загрозою, примушенням або іншими способами схилила іншого співучасника до скоєння злочинів;

4) посібник – особа, яка радами, вказівками, наданням засобів або знарядь або усуненням перешкод сприяло скоєнню злочину іншими співучасниками.