- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •1) Президентська
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки що характеризують правову норму. Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно –правових актів: у часі, у просторі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13. Система права та система законодавства їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика процесу стадій застосування права.
- •17. Тлумачення правових норм : поняття, види та способи.
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти : поняття , означення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення : поняття , ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення : поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: мета, поняття і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України
- •31. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •32.Суб’єкти цивільного права їх загальна характеристика
- •33. Фізичні особи , як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35. Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Поняття та способи виникнення юридичних осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб
- •39. Правочин: поняття, ознаки та види
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії п. Види п.
- •44. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання:поняття, структура та види
- •46. Процес ( порядок ) укладання договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •1.Залежно від підстав її виникнення:
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60. Робочий час : поняття та види
- •61. Режим та облік робочого часу
- •62.Поняття і види часу відпочинку
- •63. Відпустки : поняття та види
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування
- •65. Заохочення, як метод трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації
- •67. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності
- •69. Види адміністративних стягнень їх зміст
- •70. Органи що розглядають справи про адміністративні спори
- •71. Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності . Поняття злочину та його ознаки
- •73. Склад злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання : поняття , його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність
- •76. Стадії вчинення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
73. Склад злочину та зміст його елементів
Злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Під складом злочину мають на увазі сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин. Вирізняють такі елементи складу злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Об'єктом злочину можуть бути: суспільний лад України, його політична та економічна системи, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян.
Об'єктивна сторона — це зовнішній вираз злочину, що його складає діяння (дія чи бездіяльність), спричинені ним суспільно небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідками. Дія — це активна, суспільно небезпечна, передбачена кримінальним законом поведінка суб'єкта (наприклад, у разі хуліганства); бездіяльність — пасивна поведінка, яка проявилась у невиконанні особою тих дій, що їх вона повинна була і могла, у певній ситуації, здійснити (ненадання лікарем допомоги хворому і т. ін.). Думки, переконання, хоч би як вони засуджувалися морально, не можуть бути злочином, оскільки вони не є діянням (вчинком).
Суб'єкт злочину — це індивід, фізична особа, що досягла певного віку і є осудною. Фізичні особи поділяються на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Розглядають також приватну особу, службову особу, спеціальний суб'єкт.
Осудність фізичної особи означає, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними.
Суб'єктивна сторона - внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин. Ознаками суб'єктивної сторони є провина, мотив і мета злочину.
Під провиною слід розуміти психічне ставлення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і суспільно небезпечних наслідків у формі наміру чи необережності.
Намір як форма провини характеризується тим, що особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії (бездіяльності), передбачає суспільно небезпечні та шкідливі її наслідки та бажає, або свідомо допускає, їх настання.
Необережність у вчиненні злочину має місце тоді, коли особа передбачає суспільно небезпечні наслідки свого діяння і легковажно розраховує на запобігання їм або не передбачає можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Мотив — це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин. Мотив близький до провини, але не збігається з нею. Він впливає на свідомість людини, обумовлює характер її дій, формує скерованість волі, визначає зміст провини.
Мета — це уява особи про бажаний результат, до якого вона прагне, скоюючи злочин. Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує, чим керується особа, вчиняючи злочин, то мета визначає направленість діяння злочинця, найближчий результат, себто те, до чого він прагне, чого хоче досягти.
Мотив і мета — обов'язкові ознаки складу злочину лише тоді, коли вони передбачені в конкретній статті кримінального закону.