- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •1) Президентська
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки що характеризують правову норму. Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно –правових актів: у часі, у просторі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13. Система права та система законодавства їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика процесу стадій застосування права.
- •17. Тлумачення правових норм : поняття, види та способи.
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти : поняття , означення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення : поняття , ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення : поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: мета, поняття і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України
- •31. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •32.Суб’єкти цивільного права їх загальна характеристика
- •33. Фізичні особи , як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35. Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Поняття та способи виникнення юридичних осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб
- •39. Правочин: поняття, ознаки та види
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії п. Види п.
- •44. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання:поняття, структура та види
- •46. Процес ( порядок ) укладання договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •1.Залежно від підстав її виникнення:
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60. Робочий час : поняття та види
- •61. Режим та облік робочого часу
- •62.Поняття і види часу відпочинку
- •63. Відпустки : поняття та види
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування
- •65. Заохочення, як метод трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації
- •67. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності
- •69. Види адміністративних стягнень їх зміст
- •70. Органи що розглядають справи про адміністративні спори
- •71. Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності . Поняття злочину та його ознаки
- •73. Склад злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання : поняття , його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність
- •76. Стадії вчинення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
63. Відпустки : поняття та види
Найтривалішим часом відпочинку є відпустка, що являє собою певний календарний період часу, що надається працівникові протягом робочого року для відпочинку зі звільненням від виконання труд обов’язків, але зі збереженням за ним місця роботи та, як правило, середнього заробітку. Вона також має декілька видів:
-
Щорічні: основна; додаткова за роботу зі шкідливими й тяжкими умовами праці; за особливий характер роботи; інші, передбачені чинним законодавством.
-
Додаткові у зв'язку з навчанням (для тих, хто навчається без відриву від виробництва).
-
Творча (надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо).
-
Соціальна: у зв'язку з вагітністю й пологами; з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; працівникам, які мають дітей.
-
Відпустки без збереження заробітної платні надаються на різні строки у випадках, передбачених Законом України "Про відпустки". Без згоди власника або уповноваженого ним органу: ветеранам війни; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; пенсіонерам за віком; інвалідам; особам, які одружуються; працівникам у разі смерті рідних — чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер тощо. За згодою сторін трудового договору відпустка надається до 15 календарних днів на рік і може поділятися на частини, але загалом не більше ніж 15 календарних днів.
Відпустка без збереження заробітної платні (або з частковим її збереженням) може надаватись і в разі простою підприємства (строк і порядок надання визначається колективним договором).
Всі відпустки визначаються в календарних днях. При цьому святкові й неробочі дні під час визначення тривалості відпустки не враховуються і не оплачуються.
Найбільш поширеною є щорічна основна відпустка, її тривалість не повинна бути меншою ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, визначення якого здійснюється від дня укладення трудового договору (контракту).
64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування
Трудова дисципліна — це інститут трудового права України, регулюючий внутрішній трудовий розпорядок, що встановлює трудові права і, обов'язки працівників і адміністрації, заходи заохочення і покарання за виконання або невиконання трудових обов'язків.
Норми даного інституту містяться в Кодексі законів про, праці України, спеціальних нормативно-правових актах (наприклад, в статутах і положеннях про дисципліну в різних галузях економіки, дисциплінарних статутах державних службовців), а також в локальних актах. До останніх належать правила внутрішнього трудового розпорядку.
Правила внутрішнього трудового розпорядку — локальний нормативно-правовий акт, що приймається і діє виключно в межах підприємства, установи, організації. ПВТР затверджуються трудовим колективом за представленням власника і профспілкового комітету на основі типових правил внутрішнього трудового розпорядку.
Трудова дисципліна забезпечується шляхом застосування двох основних методів дії на працівника — переконання і примушення, а також метод заохочення.
Метод переконання заснований на вихованні у працівника свідомого відношення до своїх трудових обов'язків, на формуванні у нього стійкого бажання сумлінно трудитися. Юридичне втілення методу переконання — заходи дисциплінарного заохочення.
Метод примушення — спосіб дії на працівника, що забезпечує виконання їм трудових обов'язків всупереч його волі. Юридична форма даного методу — дисциплінарні стягнення (звільнення, догана).
Дисциплінарна відповідальність – окремий вид юридичної відповідальності, яка полягає у передбаченому нормами трудового права обов’язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції.
Підставою є трудове правопорушення – винна протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або порушенні трудових обов’язків працівником.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана – полягає у власному усному чи письмовому засудженні неправомірної поведінки працівнка;
2) звільнення .
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.