- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •1) Президентська
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки що характеризують правову норму. Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно –правових актів: у часі, у просторі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13. Система права та система законодавства їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика процесу стадій застосування права.
- •17. Тлумачення правових норм : поняття, види та способи.
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти : поняття , означення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення : поняття , ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення : поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: мета, поняття і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України
- •31. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •32.Суб’єкти цивільного права їх загальна характеристика
- •33. Фізичні особи , як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35. Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Поняття та способи виникнення юридичних осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб
- •39. Правочин: поняття, ознаки та види
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії п. Види п.
- •44. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання:поняття, структура та види
- •46. Процес ( порядок ) укладання договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •1.Залежно від підстав її виникнення:
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60. Робочий час : поняття та види
- •61. Режим та облік робочого часу
- •62.Поняття і види часу відпочинку
- •63. Відпустки : поняття та види
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування
- •65. Заохочення, як метод трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації
- •67. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності
- •69. Види адміністративних стягнень їх зміст
- •70. Органи що розглядають справи про адміністративні спори
- •71. Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності . Поняття злочину та його ознаки
- •73. Склад злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання : поняття , його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність
- •76. Стадії вчинення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
39. Правочин: поняття, ознаки та види
Правочин – це дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Ознаки правочинів:
- правомірність – завжди має бути правомірною дією, не може суперечити закону, інакше він не буде дійсним; законодавець встановив презумпцію (припущення), що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку;
- завжди спрямований на досягнення певного правового результату (перехід права власності від продавця до покупця, передавання права користування майном орендарю та ін..)
- є вольовою дією – для його вчинення необхідно виявити волю (ініціативу) учасника
Зміст правочину не може суперечити вимогам закону, інших нормативно-правових актів, а також моральним засадам громадянського суспільства. Правочини, які щоденно вчиняються суб'єктами, досить різноманітні, а тому
потребують певної кваліфікації. Залежно від числа сторін, волевиявлення яких потрібне для вчинення правочину, правочини можуть бути
одно-, дво- чи багатосторонніми (договорами). Одностороннім визнається правочин, для виникнення «кого досить дії однієї сторони. Якщо для виникнення правочину потрібні зустрічні дії двох сторін, то це двосторонній правочин
Для виникнення багатостороннього правочину потрібне волевиявлення і дії трьох і більше сторін. Письмово мають вчинятися: правочини між юридичними особами; правочини між фізичними та юридичними особами; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 разів розмір неоподатковуваного доходу.
Залежно від моменту виникнення правочину правочини можна поділити на
консенсуальні й реальні.
Для консенсуального правочину достатньо узгодження волі та дій учасників
правочину. В момент, коли дії узгоджено відносно всіх істотних умов (а в передбачених законом випадках ще й належним чином оформлено), правочин вважається укладеним. З цього моменту в сторін виникають відповідні права і обов'язки.
Для укладення реального правочину одного волевиявлення (узгодження волі) сторін недостатньо. Потрібно також вчинити фактичні дії (наприклад, передати майно). Лише після вчинення фактичних дій правочин вважається укладеним. Якщо консенсуальні правочини виконуються, то реальні - здійснюються.
40. Умови дійсності цивільних правочинів
Для того щоб правочин мав юридичну силу, він повинен відповідати низці вимог, які називають умовами чинності правочину. За Цивільним кодексом України загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину, такі: особи, що вчиняють правочин, повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (наприклад, вчинення правочину особами, визнаними недієздатними, спричинює недійсність правочину); зміст правочину не може суперечити вимогам закону. При цьому слово "закон" вживається в широкому розумінні. Кожен правочин повинен не порушувати встановлених у Цивільному кодексу України приписів. Наприклад, незаконним буде правочин, спрямований на обмеження правоздатності або дієздатності фізичної та юридичної особи, якщо таке обмеження не передбачено законом;•
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Єдність внутрішньої волі і волевиявлення є
характерною для правочину, оскільки невідповідність внутрішньої волі і волевиявлення означає, що справжня воля, справжнє бажання вчинити правочин відсутні. Такий правочин не може охоронятися законом; правочин має вчинятися у формі, передбаченій законом (наприклад, незаконним буде договір купівлі-продажу нерухомого майна, здійснений в усній формі, оскільки Цивільний кодекс України встановлює для цих договорів обов'язковість письмової форми, нотаріального посвідчення, а також державної реєстрації); правочини, що вчиняються, батьками (усиновлювачами), не можуть суперечити інтересам їхніх неповнолітніх дітей (наприклад, незаконним буде відчуження батьком майна дитини, яка стала його власником у результаті спадкування); правочин має
бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Вчинення правочину
з порушенням хоча б однієї із зазначених умов визнається законодавством недійсним. Нечинність правочину означає, що дія, вчинена під виглядом правочину, не створює правових наслідків, на які він був спрямований.