55. Порядок укладення трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу

Прийом на роботу є результат укладення трудового договору. Як правило, трудовий договір полягає у письмовій формі, що служить додатковою гарантією захисту прав працівника і працедавця у разі виникнення трудової суперечки. Прийом на роботу оформляється наказом по підприємству, установі, організації згідно поданої особистої заяви із зазначенням посади, на яку він претендує + оклад згідно штатного розкладу.

При укладенні трудового договору працівник зобов'язаний представити паспорт (або інший документ, що засвідчує особу) і трудову книжку. Трудова книжка — основний документ про трудову діяльність працівника, в який вносяться відомості про виконувану їм роботу, прийомі на роботу і звільненні, про заохочення за успіхи в праці. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштуються вперше. Трудова книжка на такі обличчя заповнюється не пізніше за тижневий термін з дня ухвалення на роботу.

Якщо виконувана працівником трудова функція вимагає особливих знань, припускає особливі вимоги до стану здоров'я, то працівник зобов'язаний представити ряд інших документів (про освіту, спеціальність, кваліфікацію, про стан здоров'я). Перелік таких документів визначається законодавством і не може бути довільне, на свій розсуд розширений працедавцем.

При прийомі на роботу може бути встановлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі терміном, що доручається, не більш три місяці (за узгодженням з профспілковим органом — шести місяців). Якщо термін випробувань закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається тим, що витримав випробування. Якщо ж впродовж випробувального терміну встановлено невідповідність працівника роботі, працедавець має право розірвати з ним трудовий договір.

До початку роботи працедавець зобов'язаний проінструктувати працівника про умови праці і техніку безпеки, ознайомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку і колективним договором (при його наявності), визначити працівнику робоче місце і забезпечити його засобами праці (матеріали, інструменти).

56. Види змін умов трудового договору

У КЗпП передбачено три види зміни умов трудового договору:

Переведення на іншу роботу: Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Переміщення працівника. Зміна робочого місця працівника за законодавством не вважається переведенням, а відповідно до ч.2 ст.32 наз переміщенням працівника на інше робоче місце і не вимагає його згоди. Йдеться про переміщення працівника на ому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, про доручення роботи на іншому механізмі або на агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації або посади, обумовлених труд договором.

Зміна істотних умов праці ч.3 ст.32 відбувається у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Йдеться про зміни, які викликані об’єктивними причинами на виробництві й стосуються не одного працівника, а цілого підприємства або структурного підрозділу. Такі зміни пов’язані із загальними економічними, фінансовими умовами в країні, зі зміною законодавства.