- •1. Держава: поняття та ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •1) Президентська
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4. Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6. Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки що характеризують правову норму. Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно –правових актів: у часі, у просторі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13. Система права та система законодавства їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика процесу стадій застосування права.
- •17. Тлумачення правових норм : поняття, види та способи.
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти : поняття , означення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21. Правопорушення : поняття , ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення : поняття та зміст його елементів.
- •23. Юридична відповідальність: мета, поняття і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права та обов’язки подружжя.
- •29. Майнові права та обов’язки батьків і дітей
- •30. Поняття , предмет та метод цивільного права України
- •31. Об’єкти цивільно-правових відносин
- •32.Суб’єкти цивільного права їх загальна характеристика
- •33. Фізичні особи , як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35. Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Поняття та способи виникнення юридичних осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб
- •39. Правочин: поняття, ознаки та види
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії п. Види п.
- •44. Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45. Зобов’язання:поняття, структура та види
- •46. Процес ( порядок ) укладання договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •52. Види цивільно-правової відповідальності
- •1.Залежно від підстав її виникнення:
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов трудового договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60. Робочий час : поняття та види
- •61. Режим та облік робочого часу
- •62.Поняття і види часу відпочинку
- •63. Відпустки : поняття та види
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування
- •65. Заохочення, як метод трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації
- •67. Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення
- •68. Поняття, підстави адміністративної відповідальності
- •69. Види адміністративних стягнень їх зміст
- •70. Органи що розглядають справи про адміністративні спори
- •71. Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності . Поняття злочину та його ознаки
- •73. Склад злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання : поняття , його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75. Обставини що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність
- •76. Стадії вчинення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
31. Об’єкти цивільно-правових відносин
Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено обороноздатні), встановлюються законом.
32.Суб’єкти цивільного права їх загальна характеристика
Суб'єктами цивільного права є фізичні та юридичні особи. Фізичною особоює кожна окрема людина. Фізична особа має індивідуальні природні властивості і громадянські характеристики. Так, визнання почерку однією з основних властивостей індивідуальності зумовило потребу підпису договорів та інших угод.
До громадських характеристик людини слід віднести її ім'я, громадянство, соціальний стан, володіння мовами тощо. Сукупність цих характеристик дає можливість називати людину громадянином.
Таким чином, можна сказати, що кожний громадянин наділений природними властивостями і громадськими характеристиками, які обумовлюють можливість його участі цивільних правовідносинах у ролі суб'єкта цих відносин (фізичної особи).
Крім фізичних осіб до суб'єктів цивільних прав відносяться також юридичні особи. Необхідність «уособлення» організацій можна пояснити виникненням об'єднань громадян для всебічного задоволення своїх майнових та особистих не-майнових інтересів.
Слід підкреслити, що назва «юридична особа» перш за все свідчить про те, що цей суб'єкт цивільних правовідносин не є громадянином (фізичною особою), а тому має деякі особливі права. Разом з тим сьогодні є пропозиції наділяти правами юридичної особи в певних випадках і фізичних осіб. .
33. Фізичні особи , як суб’єкти цивільного права України
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
До фізичних осіб належать громадяни України , іноземні громадяни та особи без громадянства.
Для визнання осіб суб’єктами цивільного права необхідна наявність цивільної павосуб’єктивності, тобто їхньої право- та дієздатності.
Цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов’язки. Правоздатність в Україні виникає у момент народження і припиняється з його смертю (або з визнанням громадянина померлим).
Цивільна правоздатність як суспільно-правова якість визначається за всіма громадянами, які мають бути рівними перед законом. Вона закріплюється у цивільному законодавстві як рівна для всіх і для кожного , незалежно від походження соціального і майнового стану , расової та національної належності, статі, освіти, мови, релігійних поглядів, роду та характеру занять, місця проживання тощо. Жоден громадянин упродовж життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності, але може бути обмежений у ній.
Цивільна дієздатність – це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки , самостійно їх виконувати та відповідати у разі їх не виконання.
Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку:
- Повна дієздатність настає з досягненням повноліття – 18 років. Згідно з чинним законодавством, у разі одруження особи до досягнення повноліття повна дієздатність у неї настає з моменту реєстрації шлюбу.
- Неповну цивільну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років: вони мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, самостійно здійснювати авторські права на результати літературної, художньої , наукової і технічної творчості
Часткова цивільна дієздатність характерна для осіб до 14 років (малолітні), які мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, вкладати кошти у банківські (кредитні) установи та розпоряджатися ними, здійснювати особисті немайнові права автора на твори науки, літератури та мистецтва. Якщо кошти внесені на ім’я дитини іншими особами батьки мають право розпоряджатися коштами, або один із них, що проживає з дитиною або опікун. Малолітні не несуть цивільно-правової відповідальності за завдану ними шкодую
Обмежена цивільна дієздатність визначається судом щодо фізичних осіб, які страждають на психічний розлад здоров’я що суттєво впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Крім того суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи якщо вона зловживає спиртними напоями наркотичними засобами токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю а також інших осіб яких вона за законом зобов’язана утримувати в скрутне матеріальне становище. При цьому обмежена цивільна дієздатність настає з моменту набрання чинності відповідного рішення суду. Правовими наслідками такого рішення є те що над фізичною особою яка обмежена у дієздатності встановлюється піклування, вона може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини , що виходять за межі дрібних побутових вчиняються особою яка обмежена у дієздатності за згодою піклувальника, одержання заробітку стипендії, пенсії. Інших доходів особи яка обмежена у дієздатності та розпорядження ними здійснюються піклувальником. В той самий час піклувальник може письмово дозволити фізичній особі яка обмежена у дієздатності самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та самостійно розпоряджатися ними. Крім того особи які обмежені у дієздатності самостійно відповідають за невиконання нею договору укладеного зі згодою піклувальника та за шкоду що завдана ними іншій особі. Односторонні угоди ( заповіт, видача доручень) що були укладені до визнання особи недієздатною втрачають чинність. У разі одруження чи значного покращення психічного стану громадянина якого суд визнав недієздатним суд поновлює його в дієздатності.