74. Покарання : поняття , його мета та види покарань у кримінальному праві.

Покарання — міра примушення, вживана від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в скоєнні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання є найбільш суворим видом кримінальної відповідальності.

Суть покарання полягає в тому, що засуджений зазнає певні позбавлення і страждання (наприклад, обмеження пересування, особистої недоторканності, таємниці листування — при позбавленні волі). Проте кара — не єдина і навіть не головна мета покарання. Покарання має на меті виправлення засуджених, попередження скоєння нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Кримінальний кодекс передбачає 12 видів покарань, які розділяють на: основні покарання; додаткові покарання; покарання, які можуть призначатися як основні і додаткові.

Види основних покарань:

1) суспільні роботи (на термін від 60 до 240 годин яровини відбуванні не більше ніж по 4 години в день). Це покарання полягає у виконанні у вільний від роботи або навчання час суспільно корисних робіт;

2) виправні роботи (від 6 місяців до 2 подітий). З суми заробітку засудженого проводиться утримання в дохід держави від 10 до 20 %;

3) службові обмеження для військовослужбовців (на термін від 6 місяців до 2 років). З суми грошового забезпечення засудженого проводиться утримання в дохід держави від 10 до 20 %. Під час відбування засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, термін покарання не зараховується в строк вислуги років для привласнення чергового звання;

4) арешт (на термін від 1 до 6 місяців);

5) обмеження свободи (на термін від 1 до 5 років). Покарання полягає у вмісті особи в кримінально-виконавчій установі відкритого типа без ізоляції від суспільства під наглядом і з обов'язковим, залученням до праці;

6) удержання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (на термін від 6 місяців до 2 років). Цей вид покарання застосовується тільки по відношенню до військовослужбовців термінової служби;

7) позбавлення волі на певний термін (від 1 до 15 років);

8) довічне позбавлення волі.

Види додаткових покарань:

1) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

2) конфіскація майна.

75. Обставини що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність

У Кримінальному праві України спеціально регламентовані випадки, коли дії мають вигляд суспільно-небезпечних і передбачених законом як злочинні, але через ті чи інші обставини можуть визнаватися корисними для суспільства.

До дій, які завдають певну шкоду інтересам, що охороняються кримінальним законом , але мають на мені досягнення результатів, що для суспільства є набагато кориснішими , ніж завдана шкода, розділ VIII Загальної частини ККУ відносить:

1. Дії, вчинені у стані уявної чи необхідної оборони

2. Дії, що спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочиню

3. Дії у стані крайньої необхідності

4. Дії що вчинені під безпосереднім впливом фізичного (а інколи і психічного) примусу з боку інших осіб

5. Виконання наказу або розпорядження.

6. Діяння пов’язані з ризиком.

7. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.