71. Поняття, структура та джерела кримінального права України

Кримінальне право України – це система закріплених вищим органом законодавчої влади і сконцентрованих у Кримінальному кодексі (КК) України норм поведінки, що призначені для регулювання суспільних відносин, які виникають, продовжуються та закінчуються внаслідок такого суспільно-небезпечного явища, яке цими нормами визначається як злочин.

Означені суспільні відносини становлять предмет кримінального права, а методом кримінально-правового регулювання є притягнення до кримінальної відповідальності особи, відносно якої є достатньо підстав вважати її винною у скоєнні злочину.

Джерелами цієї галузі права теоретична-правова наука визначає:

1.Конституцію України – як законодавчий акт вищої юридичної сили, що становить основу всієї правової системи

2.Кримінальний кодекс України – основне кодифіковане джерело кримінального права

3.Закони України, що регулюють окремі відносини, які пов’язані зі злочином , але не включені до чинного Кримінального кодексу

5.Міжнародні договори, які ратифіковані Україною і повністю або частково стосуються боротьби зі злочинністю

Проте на сучасному етапі розвитку нашої держави і в теоретичному , і в практичному аспектах конкретизованим та спеціалізованим джерелом кримінального права є чинний Кримінальний кодекс України

Структура Кримінального кодексу України – це система його органічно поєднаних та взаємопов’язаних частин.

Кримінальний кодекс України складається із Загальної та Особливої частини

Загальна частина має 15 розділів, що регламентують поняття злочину та стадії його скоєння; ознаки особи що підлягає кримінальній відповідальності; форм вини; співучасті у злочині; множинності злочинних діянь; обставин що виключають злочинність діяння; покарання та його видів; звільнення від відповідальності і покарання та інші.

Особлива частина є системою із 20 розділів , у кожному з яких за ознакою схожості родового об’єкта посягання, згруповані правові норми , що визначають усі суспільно-небезпечні діяння, відносно яких встановлена кримінальна заборона.

72. Підстави кримінальної відповідальності . Поняття злочину та його ознаки

Єдиною підставою кримінальної відповідальності є наявність складу злочину – тобто системи об’єктивних та суб’єктивних його елементів. Склад злочину є теоретичною юридичною конституцією і, на відміну від поняття злочину не має законодавчого визначення , але на відміну від поняття злочину, не має законодавчого визначення, але є дуже важливим у законотворчій, науковій та правозастосовній сферах кримінального права.

Злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Ознаки злочину: - суспільна небезпечність – об’єктивна ознака злочину, спричинювати (створювати загрозу спричинення) шкоди об'єктам, що охороняються кримін законом.

- кримінальна протиправність – обов’язкова ознака злочину, за якої діяння можна класифікувати як злочин

- винність (не дивлячись на умисність чи необережність!)

- караність (за будь-який злочин в законі існують певний вид і термін покарання.

Сукупність злочинів поділяють на різні групи залежно від критеріїв та мети:

• За ступенем тяжкості – невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі

• За ознакою схожості родового об’єкта – усі злочини, розподілені у розділи Загальної частини КК У

• За формою вини – умисні та через необережність.