Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pravo_Shpori_1.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
513.02 Кб
Скачать

61. Режим та облік робочого часу

Режим робочого часу – це встановлене законодавством або локальними НПА порядок розподілу і використання робочого часу протягом доби, тижня, або інших календарних періодів.

Елементами режиму робочого часу є :

  1. час початку і закінчення роботи

  2. час і тривалість перерв

  3. тривалість і правила чергування змін

Розрізняють загальні і спеціальні режими робочого часу.

До загальних належать:

- П’ятиденний робочий тиждень

- Шестиденний робочий тиждень

До спеціальних:

- Змінна робота (працівники чергуються в змінах рівномірно)

- гнучкий графік роботи (форма організації роб часу, за якої для окремих працівників або колективів підрозділів допускається саморегулювання початку, закінчення і загальної тривалості роб дня, вимагається повне відпрацювання сумарної кількості роб годин протягом облікового періоду)

- Роздроблений робочий день (поділ роб дня на частини, між якими є перерва тривалістю понад дві години, або дві та більше перерв, включаючи й перерву на обід)

- ненормований робочий день (встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу труд процесу)

- вахтовий метод організації роботи (особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива)

Облік робочого часу – фіксування відомостей про явку працівника на роботу і відпрацювання ним встановленого тривалість робочого дня.

Види обліку робочого часу:

1. поденний, щоденний – робочий час при якому підраховується протягом робочого дня

2. щотижневий - в рамках 1 тижня з повною кількістю робочих днів

3. підсумковий - реалізується за графіком у середньому за обліковий період

62.Поняття і види часу відпочинку

Велике значення для відновлення здоров'я, фізичних, розумових здібностей працівників має час відпочинку — час, вільний од виконання трудових обов'язків, використовуваний працівником на влас­ний розсуд. Як і робочий час, час відпочинку має де­кілька видів. Це — перерви в робочому дні для відпо­чинку і харчування, щоденний відпочинок після ро­боти, щотижневі дні відпочинку (переважно субота й неділя), святкові й неробочі дні, щорічні й додаткові відпустки.

За загальним правилом, перерви впродовж робочо­го дня надаються через 4 години після початку робо­ти і тривають від ЗО хвилин до 2 годин. Така перерва не включається в робочий час.

Працівники на час перерви можуть відлучатися з місця роботи. Законодавством передбачено й додат­кові перерви, надавані через короткий відтинок часу.

Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) – його тривалість повинна бути не менш як 42 год. (субота,неділя або тільки неділя)

Відносно святкових і неробочих днів чинне зако­нодавство визначає святкові та неробочі дні (Різдво Христове одночасно є святковим і неробочим днем).

До святкових віднесено: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнарод­ний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України.

До неробочих днів належать дні релігійних свят: 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]