Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_z_filosofiyi.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.03 Mб
Скачать

94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.

1932 року, майже через півстоліття після смерті Маркса, бу­ли вперше надруковані "Економічно-філософські рукописи 1844 рр. Ця праця має величезне значення для розуміння гуманістичних ідей і взагалі комплексу ідей Маркса, що продукують принципово нові підходи до розуміння людини та суспільства. Базуючись на ідеях Фіхте та Гегеля про активну діяльність суб'єкта, Маркс вперше ви­суває ідею діяльності як матеріально-перетворювальної суспільної практики. Саме таким чином розгортається погляд на людину як про­дукт саморозвитку природи і суспільства, в основі якого лежить людська праця. Рукописи пройняті гуманістичними розумами, аналі­зом глибинних причин дегуманізації буржуазного суспільства. Ідея відчуження людини в суспільстві, де панує приватна власність, -головна в цій роботі Маркса. Він доводить, що в основі будь-якого відчуження лежить відчуження в матеріальній, економічній сфері. Це вже протилежна гегелівській точка зору, оскільки вона носить матеріалістичний характер. Маркс звинувачує приватну власність в тому, що вона кінець кінцем породжує всі форми відчуження, тому він займає позицію заперечення приватної власності, але не такого заперечення, коли замість багатьох власників виникає один влас­ник - держава, яка експлуатує і поневолює людину. Маркс стверджує ідею про необхідність перетворення "приватної власності" у реальну власність кожного індивіда, а натомість - в реальне "присвоєння людиною» відчуженого від неї багатства", йдеться про все багатство -.матеріальне і духовне, тому людина вільного суспільства, де злік­відовано відчуженість, - це людина багата, багата різнобічними по­требами; інтелектуально, морально і фізично розвинена. Тобто це універсальна людина, яка живе в злагоді з суспільством і природою. Маркс гостро критикує так званий "казармений комунізм", який уні­фікує людину, спрощує її потреби, веде до зрівнялівки, не дає умов для всебічного розвитку особистості.

95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.

Розвиток і поширення категоріального апарату естетики відбувається внаслідок розвитку як естетичної та художньої практики, так і наукової рефлексії стосовно них. Естетичні категорії не є не рухомими і незмінними сутностями. Вони історично змінюються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку естетичного досвіду і пізнання. Сучасна естетична теорія внаслідок бурхливого розвитку нових напрямків дослідження й загально філософських методологічних засад не має чітко визначеної та структурованої системи категорій, що ускладнює можливість остаточного визначення категоріального статусу.

Розглянемо деякі з них:

Гармонія - розглядається як породження двох основ - краси і боротьби, любові і війни ( мається на увазі міф про Гармонію, дочку бога війни Арея, і богині краси Афродіти). Значний внесок у розвиток категорії гармонії внесли Сократ, Платон, Арістотель.

Міра - середина між надмірністю і нестатком. Допомагає уникнути крайнощів.

Прекрасне - це вічне, не знає ні народження ні загибелі. За Платоном, це «одвічна ідея», до якої реальні предмети мають лише опосередковане відношення.

Потворне - особливого значення ця категорія набула в естетиці і мистецтві романтиків. В XIX ст. це була чи не найважливіша проблема. Резенкранц, послідовник Гегеля, розвиває теорію потворного - визнаючи свою нездатність переходити у комічне потворне досягає згоди з красою. Це концепція, де потворне є органічним моментом прекрасного.

Піднесене - розглядається як самостійна естетична категорія. У Канта піднесене пов'язується з високим моральним змістом, через подолання страху і моральне задоволення.

Низьке - це сфера несвободи людства, негативна естетична цінність, крайня сутність потворного, жахливого.

Трагічне - в одному з тлумачень розглядається як перехрестя найзагальніших суперечностей між ідеальним і реальним, індивідом і суспільством, між прагненням людини і «хитрістю» світового розуму.

Комічне - є різноманітним, має різні ступені і форми вираження, такі, зокрема як гумор, сатира, сарказм, іронія. Усі вони є знаряддям подолання недоліків у людині та соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людей про себе.

Вважаємо за необхідне розглянути категорію естетичного як типу духовності.

Естетичне - метакатегорія естетики, що характеризує певну сферу цінностей, пов'язану із суспільно значущою змістовною формою, яка дається людині в акті чуттєвого сприймання. Специфіка естетичного полягає в нерозривній єдності чуттєво-матеріальних, та ідеально-змістовних моментів, унаслідок чого воно пов'язане з усвідомленням специфіки людського почуття не як психофізіологічного процесу, а як інтелектуальної діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]