- •1.Світогляд,сутність,структура,типи.
- •2.Виникнення філософії
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4.Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософї
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія і релігія: особливості співвідношення
- •12. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення
- •14. Місце філософії в сучасній культурі
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •17. Основні риси та проблематика античної філософії
- •18. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •19. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •Середньовічний світогляд
- •20. Основні риси Середньовічної філософії.
- •21. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22. Проблеми пізнання і субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •24. Проблема методу пізнання у філософських поглядах Бекона та Декарта
- •25. Основні риси філософії Просвітництва
- •26. Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •27. Розкрийте сутність коперніканського перевороту Канта у філософії.
- •28. Основні риси філософії Гегеля.
- •29. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •31. Проблематика раціонального та ірраціонального в філософії XX ст.
- •32. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрями філософії XX ст.
- •33. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії XX ст.
- •34. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї
- •35. Проблема людини в філософії XX ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •38. Філософські погляди г.Сковороди
- •39. Особливості розвитку української філософії 2-ої половини XIX-XX ст.
- •40. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії.
- •41. Проблема буття та її місце в філософії.
- •42. Проблема буття та небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній та східній філософії.
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога
- •45. Філософське розуміння простору та часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст і співвідношення.
- •47. Діалектика як вчення про розвиток.
- •48. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності в філософії.
- •50. Свідомість: сутність та властивості.
- •51. Свідомість як філософська проблема.
- •52. Свідомість як цілісна система.
- •53. Проблема несвідомого та його роль в людському бутті
- •54. Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •56. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •57. Пізнання і теорія істини
- •58. Наука: її особливості та соціальні функції
- •59. Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку.
- •61. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма», «наукова революція».
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
- •64. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •66. Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •67. Поняття, судження, умовиводи як форми законів.
- •68. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенцій ний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмилення.
- •70. Буття людини як буття можливого: творчість, своюода, вибір, відповідальність.
- •71. Проблема достотності людського буття.
- •72. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •73. Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •74. Природа-людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •75. Філософське розуміння суспільства.
- •76. Суспільство як цілісна система.
- •77. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78. Історичність буття суспільства.
- •79. Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства.
- •83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття «ноосфера» та його та його філософський зміст.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних та релігійних цінностей?
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як тип духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії.
93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
Естетика - це наука про становлення чуттєвої культури людини. Таке визначення випливає з органічної єдності двох своєрідних частин цієї науки.
1) Виявлення діалектики самого процесу освоєння, специфіки естетичного, як прояву ціннісного ставлення людини до дійсності.
2) Художня діяльність людини.
Обидві частини хоч і тісно взаємопов'язані, але відносно самостійні. В першій - розгляд питання природи, специфіки творчого потенціалу естетичного, категорії естетики. Друга частина - охоплює художню діяльність людини, структурну і функціональну її своєрідність, природу художнього таланту.
Поняття естетика пов'язують з грецьким ейсетикус - почуттєвий. Проте існували й інші терміни - естанамай, естесі, естаноме. Хоч ці терміни і відповідають поняттю почуття, проте вони увібрали в себе багато нюансів індивідуального людського ставлення до об’єкта, орієнтували людину на власні здатності відчувати світ (зір, слух, дотик), вимагали довіри до власного світосприймання. Важливо зазначити, що естетика нерозривно пов'язана з поняттям мистецтво - як форма естетичного освоєння людиною світу, що виникає в процесі художньої творчості, як особливого виду людської діяльності.
Перші спроби використати почуття як основу для осмислення певних естетичних явищ пов'язано з піфагорейцями - філософською школою Піфагора (VI ст. до н.е). Піфагор ототожнював поняття гармонія, досконалість, краса. Основою гармонії філософ вбачав число. Серед усіх видів мистецтв вищим носієм гармонії проголошувалась музика. Робився наголос на чуттєвій природі цього мистецтва, на зв'язок зі слуховою здатністю людини. Музика, за Піфагором, носій душевної рівноваги та стимулятизатор душевного спокою.
Почуття були об'єктом теоретичного інтересу Емпедокла (V ст. до н.е.). Відчуття розглядається як нижчий рівень почуття. А єдність відчуття-почуття формує більш широкі сили - любов і ворожнечу. Поперемінність переваги тієї чи іншої з них обумовлює циклічний хід світового процесу. Емпедокл продовжив попередні традиції вивчення природи і значення почуттів. Закріпив поняття катарсису ( поняття давньогрецької естетики для означення сутності естетичного переживання, очищення душі засобами мистецтва через насолоду), наголошуючи на морально-етичній природі очищення.
В історії естетичної науки перша половина XVIII ст. посідає особливе місце: в 1750 р. з'являється на світ перший том теоретичного трактату «Естетика», автором котрого був німецький філософ Олександр Готліб Баумгарден. Спираючись на грецькі поняття ейсетикос, естаномай, естаноме, естесі, Баумгарден впроваджує новий термін - естетика, чим зумовлює появу самостійної сфери знань.
Важливим етапом у розроблені предмета естетики був період німецької класичної філософії. Безпосередній інтерес до широкого кола естетичних проблем виявив Іммануїл Кант. Філософ був переконаний, що тільки людина може бути ідеалом досконалості. Естетичні погляди Канта органічно пов'язані з принципами «критичної філософії». Особливу увагу філософ приділяє аналізу специфіки вияву естетичного судження в мистецтві, виокремив проблему художнього смаку, яку розглянув у зіставленні з духом. І. Кант значно розширив понятійно-категоріальний апарат естетики, обґрунтовуючи поняття смак, уява, гра, доцільність, досконалість, тощо.