Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_z_filosofiyi.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.03 Mб
Скачать

10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності

Філософське міркування над світом, над життям, над шляхами вдосконалення людини додає особистості нового виміру, без якого певні життєві смисли не мали б де ствердитися. Ввіходячи в духовне життя людини, філософія допомагає їй бути самою собою.

Філософія виявляє й розвиває притаманну нам здатність до самоусвідомлення, до свідомого регулювання наших думок, почуттів, вольових порухів. Через рефлексію, розгорнене філософське міркування самототожність людини дістає свій справжній грунт, набирає рис необхідності, безумовної дійсності. Зменшується чи навіть зовсім зникає тінь необов'язковості, що супроводить людське буття.

Далеко не всі філософи згодні з тим, що філософія виростає безпосередньо з повсякденного життя людей, а філософське міркування доступне кожному.

Іоан Дамаскін наводить шість визначень філософії, які склалися ще в античності, але видаються йому цілковито правильними:

1. Філософія є знання природи сущого. 2. Філософія є знання божественних і людських справ, тобто всього видимого й невидимого. 3. Філософія є приготування до смерті, «помишленіє о смерті». 4. Філософія є уподібнення Богу (в мудрості, справедливості, побожності). 5. Філософія є початок усіх наук і мистецтв. 6. Філософія є любов до мудрості; а оскільки достотна мудрість є Бог, то філософія є любов до Бога.

Слово «філософія» грецького походження. Дослівно можна перекласти як «любов до мудрості».

З цього всього можна визнати складність і багатовимірність філософії як специфічного духовного утворення, необхідного чинника духовного життя людей. Вона проростає в повсякденні й водночас стверджує здатність людини до перевершення буденного існування; вона висвітлює як життєво остаточні світоглядні уявлення й переживання й разом з тим піддає їх випробуванню на осмисленість і життєву продуктивність; вона прагне надати своїм набуткам безперечної переконливості через при-лученість до кола наукових знань і поряд з цим уникає твердого наукового статусу, демонструє свою здатність перевершувати можливості науки.

Попри всі свої відмінності філософія є суттєво спорідненою і з наукою, і з релігією, і з мистецтвом. З наукою її споріднює безперечне прагнення істини й домагання володіти нею, а також здатність виробляти абстракції й вибудовувати з них логічні конструкції, призначені для концентрації й переформування об'єктивних смислів. Релігія відгукується у філософії тим, що ця остання так само постійно спирається на певні вихідні принципи й відзначається стійкістю й нечутливістю до зовнішньої критики. З мистецтвом філософію споріднює інтимно-особистісний характер філософської творчості, кінцева зверненість до внутрішнього світу людини. До того ж і у філософії, і в мистецтві результат не є абсолютно визначальним. Значну роль при сприйнятті філософських і художніх ідей відіграє виконання. Хоча це стосується передусім мистецтва, але і в філософській творчості майстерність викладу багато додає змістові філософського твору, сприяє переконливості філософських ідей та їх поширенню. За приклад можна взяти творчість Бенедетто Кроче, Миколи Бердяєва, Жан-Поля Сартра, Альбера Камю та ін. Від моралі ж до складу філософії ввіходить прагнення людського самовизначення, набуття людським існуванням понадбуденного виміру.

Та філософія не просто запозичує означені риси тих чи тих царин культури. Вона злютовує їх у собі, постійно здійснюючи в культурі смисловий синтез. Саме завдяки цьому філософія слугує науці, релігії, мистецтву, моралі тощо своєрідним дзеркалом, в якому вони можуть бачити і свою цілісність та своєрідність, і свою неповноту. Від філософії надходять імпульси до цілісного єднання й подальшого нарощування культурних надбань людства, її з повним правом можна назвати смислотвірним ядром культури. Понад те, слугуючи способом здійснення цілісності культури, вона разом з тим і підноситься над нею, виступає її самосвідомістю.

Філософія є для людини також своєрідним способом подолання наявного. Вона відкриває в людському бутті вимір належного й бажаного і намагається "обжити" його для людини, обгрунтувати різні способи реалізації людини в ньому. Філософія виявляє свою здатність проектувати й до деякої міри прогнозувати життя людини й людства в їх перспективі.

Філософія являє собою універсальний спосіб самоусвідом­лення людиною самої себе, свого місця в світі й свого призначення в ньому. Вона виступає як теоретична форма розвитку світог­лядного знання й як загальна світоглядна методологія.

Жодне філософське вчення не може втілити в собі всі ознаки, всі функції філософії повною мірою. Але в кожному з них у той чи той спосіб зберігається прилученість до суто філософського осягнення світу, до ствердження філософськими засобами поглиблених людських смислів. Отож, щоб мати більш повне уявлення про філософію, треба усвідомити її як єдність багатоманітного, або ж як багатоманітне в його поєднанні.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]