- •1.Світогляд,сутність,структура,типи.
- •2.Виникнення філософії
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4.Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософї
- •9. Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія і релігія: особливості співвідношення
- •12. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення
- •14. Місце філософії в сучасній культурі
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •17. Основні риси та проблематика античної філософії
- •18. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •19. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •Середньовічний світогляд
- •20. Основні риси Середньовічної філософії.
- •21. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22. Проблеми пізнання і субстанції в філософії XVII ст.
- •23. Що означають поняття «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, що представляють ці позиції.
- •24. Проблема методу пізнання у філософських поглядах Бекона та Декарта
- •25. Основні риси філософії Просвітництва
- •26. Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •27. Розкрийте сутність коперніканського перевороту Канта у філософії.
- •28. Основні риси філософії Гегеля.
- •29. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •31. Проблематика раціонального та ірраціонального в філософії XX ст.
- •32. Охарактеризуйте характерні риси та основні напрями філософії XX ст.
- •33. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії XX ст.
- •34. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї
- •35. Проблема людини в філософії XX ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •38. Філософські погляди г.Сковороди
- •39. Особливості розвитку української філософії 2-ої половини XIX-XX ст.
- •40. Філософські ідеї Києво-Могилянської Академії.
- •41. Проблема буття та її місце в філософії.
- •42. Проблема буття та небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній та східній філософії.
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога
- •45. Філософське розуміння простору та часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст і співвідношення.
- •47. Діалектика як вчення про розвиток.
- •48. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності в філософії.
- •50. Свідомість: сутність та властивості.
- •51. Свідомість як філософська проблема.
- •52. Свідомість як цілісна система.
- •53. Проблема несвідомого та його роль в людському бутті
- •54. Самосвідомість: її природа і специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
- •56. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •57. Пізнання і теорія істини
- •58. Наука: її особливості та соціальні функції
- •59. Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку.
- •61. Розкрийте суть і співвідношення понять «парадигма», «наукова революція».
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
- •64. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •66. Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •67. Поняття, судження, умовиводи як форми законів.
- •68. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенцій ний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмилення.
- •70. Буття людини як буття можливого: творчість, своюода, вибір, відповідальність.
- •71. Проблема достотності людського буття.
- •72. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •73. Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •74. Природа-людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •75. Філософське розуміння суспільства.
- •76. Суспільство як цілісна система.
- •77. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78. Історичність буття суспільства.
- •79. Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства.
- •83. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •85. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз.
- •87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття «ноосфера» та його та його філософський зміст.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних та релігійних цінностей?
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92. Розкрийте зміст релігії як тип духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •94. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •95. Назвіть та охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •96. Етика: її предмет, зміст, основні категорії.
87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.
Основним універсальним механізмом ствердження людських цінностей є культура. Вона включає й усі перелічені, й ще не зазначені тут форми й способи закріплення, передачі, обґрунтування й утілення людських цінностей. А цінності через те складають смисловий каркас культури. Культура дає цінностям понадситуаційний вихід у буття й тим самим відкриває для них можливість творити нові ситуації й нові події.
Саме поняття «культура» як суто загальне не може бути виражене через якесь одне адекватне визначення, отримане з допомогою формально-логічної процедури причислення до виду чи виділення сукупності признаків. Тому визначення культури виступають як її інтерпретації в залежності від того чи іншого аспекту її розгляду. В зв’язку з цим можна виділити цілий ряд розроблених та найбільш поширених підходів до осмислення феномена культури.
Аксіологічний (ціннісний) підхід полягає у виділенні тієї сфери буття людини, яку ми називаємо світом її цінностей. Згідно такому цілісному підходу культура є нічим іншим, як реалізація ідеально-ціннісних цілей, предметний світ, взятий під кутом зору стосовно його значення для людини. Головна проблема такого підходу – виявлення природи цінностей, структури та загальної значущості.
Діяльнісний підхід до культури дає можливість розглянути її як специфічний спосіб людської життєдіяльності. Культура тут розглядається як діалектичний процес в єдності його об’єктивних і суб’єктивних моментів, передумов і результатів, який сприяв і сприяє стимулюванню, програмуванню спрямованості і реалізації активності людей в суспільному житті.
Семіотичний підхід трактує культуру через призму лише однієї з її сутнісних характеристик. Він розглядає її тільки як небіологічний знаковий механізм передачі людського досвіду від покоління до покоління.
Структуралістський підхід розглядає культуру як сукупність соціальних елементів, культурних зразків – носіїв ціннісних відносин, які регулюють людську діяльність, але без врахування ролі особистого чинника.
При «соціологічному» підході культура трактується як соціальний інститут, який забезпечує суспільству системну якість, дозволяє розглядати останнє як стійку цінність, відмінну від природи.
У рамках гуманітарного підходу основна увага акцентується на формуванні особистості, як соціокультурного суб’єкта. В ряді інших концепцій розглядається також роль культури як джерела інформації в єдності з можливостями її обробки, збереження, інтерпретації та передачі. Культура розлядається як механізм передачі суспільного досвіду.
З точки зору філософії культура постає потому як весь світ в якому людина знаходиться і реалізує себе.
Величезна роль при цьому належить духовній зрілості людини, її вмінню орієнтуватися в світі цінностей культури і, перш за все тих, які відповідають за збереження і розвиток «людськості» в людині, її ставлення до природи та до інших людей, до праці, соціальних норм, тощо. Особлива роль тут належить тим цінностям які належать до типів політичної та екологічної культури, етичної, правової, естетичної та інші.
Політична культура включає в себе перш за все найкращі способи вибору і дій, цінності та ідеали політичного перевлаштування суспільства, оптимальні форми суспільних взаємовідносин людей в ході взаємоузгодження їх інтересів.
Екологічна культура повинна включати в себе нові ціннісні аспекти відношень до природи, які повинні визначати в майбутньому нові, природоохоронні екологічно чисті способи виробничої діяльності людей, політичної, правової та інших, які спрямовані на збереження Землі як унікальної екосистеми.
Естетична культура включає в себе естетичні цінності: прекрасне, піднесене, взірець, ідеал, тощо, і способи їх створення та вкорінення в практику людського буття.
Як бачимо, в суспільстві існують різні пласти культури. Через освоєння їх, індивід вступаючи в життя, освоює не тільки знання, але також і принципи, норми поведінки і сприйняття, розуміння і відношення до оточуючої дійсності.
Розвиток культури нині – досить суперечливий процес. В ньому прогресивне і регресивне виступають як дві яскраво виражені сторони. Сучасний характер цивілізаційного розвитку диктує необхідність переосмислення, переоцінки цінностей в рамках перш за все нашого відношення до природи, джерел і засобів її освоєння та перетворення.