Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_z_filosofiyi.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.03 Mб
Скачать

87. Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури.

Основним універсальним механізмом ствердження людських цінностей є культура. Вона включає й усі перелічені, й ще не зазначені тут форми й способи закріплення, передачі, обґрунтування й утілення людських цінностей. А цінності через те складають смисловий каркас культури. Культура дає цінностям понадситуаційний вихід у буття й тим самим відкриває для них можливість творити нові ситуації й нові події.

Саме поняття «культура» як суто загальне не може бути виражене через якесь одне адекватне визначення, отримане з допомогою формально-логічної процедури причислення до виду чи виділення сукупності признаків. Тому визначення культури виступають як її інтерпретації в залежності від того чи іншого аспекту її розгляду. В зв’язку з цим можна виділити цілий ряд розроблених та найбільш поширених підходів до осмислення феномена культури.

Аксіологічний (ціннісний) підхід полягає у виділенні тієї сфери буття людини, яку ми називаємо світом її цінностей. Згідно такому цілісному підходу культура є нічим іншим, як реалізація ідеально-ціннісних цілей, предметний світ, взятий під кутом зору стосовно його значення для людини. Головна проблема такого підходу – виявлення природи цінностей, структури та загальної значущості.

Діяльнісний підхід до культури дає можливість розглянути її як специфічний спосіб людської життєдіяльності. Культура тут розглядається як діалектичний процес в єдності його об’єктивних і суб’єктивних моментів, передумов і результатів, який сприяв і сприяє стимулюванню, програмуванню спрямованості і реалізації активності людей в суспільному житті.

Семіотичний підхід трактує культуру через призму лише однієї з її сутнісних характеристик. Він розглядає її тільки як небіологічний знаковий механізм передачі людського досвіду від покоління до покоління.

Структуралістський підхід розглядає культуру як сукупність соціальних елементів, культурних зразків – носіїв ціннісних відносин, які регулюють людську діяльність, але без врахування ролі особистого чинника.

При «соціологічному» підході культура трактується як соціальний інститут, який забезпечує суспільству системну якість, дозволяє розглядати останнє як стійку цінність, відмінну від природи.

У рамках гуманітарного підходу основна увага акцентується на формуванні особистості, як соціокультурного суб’єкта. В ряді інших концепцій розглядається також роль культури як джерела інформації в єдності з можливостями її обробки, збереження, інтерпретації та передачі. Культура розлядається як механізм передачі суспільного досвіду.

З точки зору філософії культура постає потому як весь світ в якому людина знаходиться і реалізує себе.

Величезна роль при цьому належить духовній зрілості людини, її вмінню орієнтуватися в світі цінностей культури і, перш за все тих, які відповідають за збереження і розвиток «людськості» в людині, її ставлення до природи та до інших людей, до праці, соціальних норм, тощо. Особлива роль тут належить тим цінностям які належать до типів політичної та екологічної культури, етичної, правової, естетичної та інші.

Політична культура включає в себе перш за все найкращі способи вибору і дій, цінності та ідеали політичного перевлаштування суспільства, оптимальні форми суспільних взаємовідносин людей в ході взаємоузгодження їх інтересів.

Екологічна культура повинна включати в себе нові ціннісні аспекти відношень до природи, які повинні визначати в майбутньому нові, природоохоронні екологічно чисті способи виробничої діяльності людей, політичної, правової та інших, які спрямовані на збереження Землі як унікальної екосистеми.

Естетична культура включає в себе естетичні цінності: прекрасне, піднесене, взірець, ідеал, тощо, і способи їх створення та вкорінення в практику людського буття.

Як бачимо, в суспільстві існують різні пласти культури. Через освоєння їх, індивід вступаючи в життя, освоює не тільки знання, але також і принципи, норми поведінки і сприйняття, розуміння і відношення до оточуючої дійсності.

Розвиток культури нині – досить суперечливий процес. В ньому прогресивне і регресивне виступають як дві яскраво виражені сторони. Сучасний характер цивілізаційного розвитку диктує необхідність переосмислення, переоцінки цінностей в рамках перш за все нашого відношення до природи, джерел і засобів її освоєння та перетворення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]