75. Організаційні основи побудови оптимальних дільниць для регулювання та наладки реа.

Для нормальної роботи РА необхідно, щоб параметри всіх її блоків, виготовлених окремо, відповідали заданим технічним вимогам. Для цього кожен блок перед ввімкненням його в спільну роботу з іншими блоками повинен ройти регулювання. Регулювання полягає в тому, щоб не змінюючи схеми і конструкції, отримати задані параметри; її здійснюють за допомогою регулювальних елементів (змінних резисторів, конденсаторів змінної ємності, сердечників котушок індуктивності і т.д.). Для правильної організації процесу регулювання необхідна відповідна вимірювальна апаратура і інстументи. Точність вимірювальної апаратури, що застосовується, як правило, повинна перевищувати на порядок задану точність налаштувань. Регулювання апаратури здійснюють універсальною вимірювальною апаратурою і спеціальним заводським оснащенням, яке являє собою різні імітатори, еквіваленти навантажень, пульти керування. При роботі з блоками високої частоти в ряді випадків регулювання проводять в екранованій камері, яка сприяє усуненню завад від зовнішніх електромагнітних полів. Каркас екранованої камери з сухого дерева встановлений на ізолятори і обтянутий з внутрішньої і зовнішньої сторон двома ізольованими одна від одної металічними лужними сітками. Сітки лудять для отримання надійного електричного контакту в місцях сплетінняокремих проволок. Всередині камери настиляють деревяну підлогу. Двері для входу в камеру також обтягують з двох сторін сіткою і по периметру обвивають пружинистою латунною сіткою, яка створює електричну нерозривність при закриванні дверей. Всередені екранованої камери обладнують робочий стіл з комплектом необхідної вимірювальної апаратури і штепселями для ввімкнення живлення. Стіл покривають листом білої жесті або алюмінію товщиною 0.8-1 мм і приєднують до загальної точки заземлення камери.

Особливо відповідальною є розробкою робочого місця регулювальників апаратури на заводах серійного виробництва. Спеціальні робочі інструменти регулювальника—спеціальна викрутка з надійного електроізоляційного матеріалу з металічною вставкою і пробна палочка. Викрутку з електроізоляційого матеріалу застосовують, щоб в процесі регулювання не вносити в схему прилади додаткової ємності і не змінювати характеристики контурів внесенням металу всередину котушки індуктивності. Крім того, викрутка виключає можливість випадкових замикань всередині схеми і попадання регулювальника під високу напругу. Пробна паличка представляє собою стержень з ізольованого матеріалу, у якого один кінець обладнаний стержнем з магнітодіелектрика, а інший має латунний або алюмінієвий пустотілий циліндр. Палочка слугує для пробного змінення індуктивності при налаштуванні контурів. Після виготовлення електронного приладу(блоку) виникає необхідність в його налаштуванні з метою отриманняоптимального(заданого) значення вихідної характеристики, оскільки параметри ємностей, індуктивностей, резисторів, провідникових приладів і ламп завжди мають відхилення від тих величин, які приймаються при розрахунках радіоелектронних схем.Якщо врахувати, що сучасна радіоелектронна апаратура містить величезну кількість окремих елементів і різних взаємоповязаних блоків, то процес налаштування такого обладнання представляє складну технічну задачу, для вирішення якої необхідні як кваліфіковані кадри операторів налаштувальників так і великі матеріальні затрати. Це показує що необхідні такі методи налаштування, які дозволили б скоротити час регулювання і матеріальні затрати і прискорити випуск апаратури.Ускладнення, які виникають при вирішенні даної проблеми, полягають у відсутності задовільних математичних моделей, які описують зв'язок між вихідними параметрами приладів і параметрами елементів налаштування, і методологічних прийомів, які дозволяють підійти до вирішення задачі з науково доведеної позиції. Процес регулювання будь якої системи полягає в цілеспрямованій зміні з її параметрів без зміни структури. Процес регулювання не переводить систему з одного класу в інший, а лише отримання певного ефекту. До таких ефектів може відноситись досягнення максимума(або мінімума) одної з вихідних характеристик системи, що налаштовується при обмеженнях, які накладуються на інші.