- •1.Принципи побудови сучасних виробництв реа.
- •6. Планування цехів та дільниць підприємств радіотехнічного виробництва.
- •7. Класифікація типу виробництва. Основні види документів виробничих підрозділів.
- •9. Нормативно-технологічна документація цеху в залежності від етапу розробки реа.
- •10. Технологічність приладів та апаратів. Методи розрахунку. Критерії технологічності.
- •11. Шляхи підвищення технологічності в залежності від етапу розробки і освоєння виробництва.
- •12. Технічне нормування трудомісткості технологічних процесів. Точність нормування.
- •13. Методика визначення затрат робочого часу та шляхи зменшення собівартості продукції.
- •Штучний час на виріб визначається як сума часів на всіх операціях
- •14. Методи забезпечення оптимальних розмірів партії виробів реа в серійному та масовому виробництві.
- •15. Класифікація способів обробки металів та особливості цехів для виготовлення заготовок.
- •16. Виробничий процес виготовлення деталей та заготовок методом лиття. Оснастка, обладнання.
- •17. Виробничий процес механічної обробки фрезеруванням. Інструмент, обладнання.
- •18. Виробничий процес обробки виробів на токарних верстатах. Інструмент. Обладнання.
- •19. Методи виявлення виробничих похибок та шляхи підвищення точності механічної
- •20. Методи розрахунку припусків заготовок для механічної обробки деталей.
- •21. Методика розрахунку розмірних ланцюгів при зміні технологічної бази на основі повної та неповної взаємозамінності
- •22. Вибір технологічного устаткування, інструменту та оснастки для виготовлення деталей штампуванням
- •23. Методи розрахунку технологічних допусків при багатоопераційному процесі виготовлення реа.
- •24. Виробничий процес виготовлення заготовок і деталей методом холодної штамповки.
- •25. Методи раціонального розкрою листових матеріалів для холодної штамповки.
- •26. Особливості групових операцій холодної штамповки в залежності від типу виробництва.
- •27. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей гнуттям.
- •28. Методи розрахунку розмірів заготовок для одержання деталей витяжкою.
- •29. Особливості одержання деталей шляхом ударного видавлювання металу. Обладнання, інструмент.
- •30. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей реа із кольорових сплавів.
- •31. Особливості виробничих процесів для термічної обробки деталей рема із легованих та нелегованих сталей.
- •32. Організаційні основи виготовлення заготовок та деталей із термопластичних матеріалів. Основні характеристики обладнання.
- •34. Організаційні основи виготовлення деталей із термореактивних матеріалів. Основні характеристики.
- •38. Особливості виробничих процесів виготовлення друкованих плат. Недоліки та переваги методів виготовлення.
- •40.Особливості виробничих процесів складання реа.
- •41.Особливості виробничих процесів одержання нероз’ємних з’єднань: зварюванням, паянням
- •42. Технологічне обладнання для проведення нероз’ємних з’єднань методами зварювання і пайки
- •43. Організація контролю та випробування якості зварювання та пайки.
- •44. Планування дільниць для групових методів одержання нероз’ємних з’єднань при складанні реа
- •45 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного термокомпресійного з’єднання. Методи контролю якості.
- •46 Особливості виробничих процесів проведення нероз’ємного кондесаторного зварювання. Контроль герметичності шва для імс.
- •47 Особливості виробничих процесів нанесення зображень на площинну поверхню: фотолітографія, сіткографія, офсетний друк.
- •48. Організація контролю фотолітографічних процесів для виготовлення імс та комутаційних з’єднань реа.
- •51. Організація контролю якості та забезпечення стабільності технологічного процесу при нанесенні тонких плівок у вакуумі.
- •55. Особливості виробничих процесів складання реа з використанням друкованих комутаційних плат.
- •56. Засоби і методи підвищення надійності паяних з’єднань при складанні реа.(228ст.Книжка ткачука краще написано трохи )
- •57. Особливості виробничих процесів очистки вузлів друкованих плат перед герметизацією та методи контролю якості очистки. (117, 127низ Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •58. Організація контролю якості паяних з’єднань реа із застосуванням мікропроцесорної техніки.
- •59. Організація складально-монтажних, регулювально-наладочних та контрольно-випробовувальних робіт при виготовленні реа.
- •60. Методи аналізу техніко-економічних і організаційно-технологічних показників дільниць, цехів в залежності від типу виробництва.
- •61. Особливості виробничих процесів проведення заливки, просочування, обволікування та герметизації виробів реа. (стр 115, 123 Osnovy_konstruir_tehnologii_proizv_elektronn_el)
- •62. Аналіз причин виникнення виробничих дефектів в процесі герметизації реа. Шляхи покращення якості продукції.
- •63. Роль метрологічного устаткування, що використовується у виробничому процесі складання і наладки реа.
- •64. Виробничі похибки, методи їх аналізу. Шляхи попередження виготовлення бракованих виробів.
- •65. Особливості проектування пристосувань для забезпечення процесу складання реа з регламентованим та нерегламентованим тактом функціонування конвейєрних ліній.
- •66. Особливості виробничих процесів монтажу реа накруткою. Надійність з’єднання. Матеріали, обладнання.
- •72. Організаційні основи і показники контролю якості продукції після монтажу реа. Особливості і об’єм випробування.
- •73. Особливості виробничих процесів і об’єми підготовки радіоелементів до монтажу реа в залежності від типу виробництва.
- •74. Особливості виробничих процесів регулювання та наладки радіоапаратури для блочних конструкцій
- •75. Організаційні основи побудови оптимальних дільниць для регулювання та наладки реа.
- •76. Особливості побудови дільниць для технологічного тренування електронних вузлів. Оптимізація попереднього та вихідного тренування реа.
- •77. Особливості виробничих процесів для групових методів монтажу вузлів реа.
- •78. Методика розрахунку чисельності технічного персоналу для типових дільниць складання реа в умовах дрібносерійного і серійного виробництва.
- •79. Організація робочого місця монтажника при складанні реа в умовах дрібносерійного виробництва.
- •80. Особливості виробничих процесів автоматизованого контролю електронних вузлів реа.
- •81. Організація робочого місця монтажника і регулювальника при складанні реа в умовах масового і крупносерійного виробництва.
22. Вибір технологічного устаткування, інструменту та оснастки для виготовлення деталей штампуванням
В залежності від виду штампувальних робіт використовується три групи обладнання: заготівельне, технологічно-штампувальне, допоміжне.
1група- це обладнання для отримання заготовок у вигляді смуг, стрічок, розмірних матеріалів. З цією метою використовують: ножиці гільйотинні, ножиці важільні, дискові ножиці, листонаправильні машини, вальці для правки матеріалу та вальці для калібрування смуг і стрічок.
II група - технологічно-штампувальне обладнання, служить для проведення всіх видів операцій - преси гідравлічні, важільні, гвинтовії електромагнітні, пневматичні. Для проведення операцій необхідний інструмент у вигляді штампів, які поділяються за технологічною ознакою! (відрізні, вирізні, пробивні, надрізні, розрізні, зачисні, для гнуття, витяжну обжимні, рихтовочні, чеканочні, калібрувальні, висадочні, формовочні) тш за конструктивною ознакою: прості - відкриті з направляючим^ колонками, з направляючою плитою; комбіновані - суміщеної дні послідовної дії; універсальні - із змінними робочими частинами із постійними робочими частинами .
З метою швидкого, виготовлення штампів, використовують блоки] штампів з направляючими колонками. Ріжуча частина виготовляється із| сталей У8А, У10А, Х12М, 111X15 з термічною обробкою 58-60 ШС. Для витяжних та захисних штампів використовуються твердосплавні матриці І які мають підвищену стійкість в 10-4-15 разів вищу по відношенню дйї легованих сталей. При проектуванні штампів, які використовують діючі* стандарти та нормалі важливо визначити центр дії тиску штампу. Це проводиться з метою правильного розташування робочих частин штампів та вибору величин зазорів між ріжучими частшамя,. Центром дії тискЯ штампу називається точка прикладання рівнодіючої всіх сил, присутніх,; при штамповці, який визначають аналітичним, чи графічним способом«! Для круглих Деталей точка прикладення сил є центр, для прямокутних -1 перехрестя діагоналей.
Висотою штампа називається віддаль від поверхні столе пресу до ' нижньої поверхні повзуна преса. Вона вказує обмеження висоти штампу! для даного обладнання.
Завантаження подачі матеріалу і заготовок в штампи здійснюєтьс^-і вручну чи автоматично.
Для ручної подачі коефіцієнт використання числа двійних ходів повзуна К=nф/nп, де nф- фактичне використання числа ходів повзуна; nп - число за паспортом.
Для автоматичних поштучних заготовок Кп = 0А. Автоматичні подачі! за конструкцією подаючого механізму поділяються на валкові, гачкові, зі падаючими планками, клинорОликові, клиноножоМ, 'кліщові. Подача] штучних заготовок можлива з допомогою пишерів, фрикційною! передачею, грейферною чи револьверною передачею.
Дія штамповки в підігріваючих штампах листових термоактивних та | термопластйчнйх матеріалів температура має бутии в межах 70…110 С°;
Контроль якості виконання робіт забезпечується інструментом з і періодичними замірами розмірів деталей та порівнянням з еталонами.
23. Методи розрахунку технологічних допусків при багатоопераційному процесі виготовлення реа.
Багатоопераційні верстати - це верстати для комплексної механічної обробки заготовок з числовим програмним керуванням і автоматичною зміною інструментів.
Багатоопераційні верстати відрізняються особливо високою концентрацією обробних операцій. На них виконують чорнову, напівночистову і чистову обробку корпусних заготовок складної форми, які мають багато оброблюваних поверхонь.
Допуск Т – різниця між найбільшим і найменшим граничними розмірами або алгебраїчна різниця між верхнім і нижнім відхиленням див. рисунок 2.1. Допуск отвору TD=Dmax-Dmin. Допуск вала Td=dmax-dmin. Допуск – міра точності розміру. Від допуску залежить вибір обладнання, інструменту, методу обробки а також трудомісткість і собівартість виготовлення деталі (вузла).
Особое значение приобретает проблема технологической точности в связи с новыми направлениями в конструировании и производстве РЭА. Современный технологический процесс все более ycлoжняeтcя^ количество его операций увеличивается. К установившимся сборочно-монтажным операциям добавляются лакировка paдиoэлeмeнтoв^ заливу термотрениров^ термоцикпированиеи др. При многооперационном технологическом процессе изготовления гибридно-пленочных и интегрально-полупроводниковых микросхем появляются факторь^ существенным образом влияющие на точность выходных параметров.
Рассмотрим вопросы формирования погрешности выходных параметров узлов и блоков при многооперационном процессе изгoтoвлeния^ т. е. проблему технологической точности в целом. Практика производства РЭА показываем что технологический процесс изменяет первичную погрешность выходных параметров РЭА. Погрешности вносимая технологическим пpoцeccoм^ зависим с одной сторонь^ от схемы PЭA^ с другой стороны — от применяемых методов и режимов изгoтoвлeния^ от качества и точности используемого оборудования и технологической оснастки. При расчетах требуемой точности РЭА необходимо знать величину погрешности выходных пapaмeтpoв^ связанных с технологическим процессом. Это позволяет обоснованно назначать допуски на параметры входящих в узел элeмeнтoв^ оценивать реальный уровень надежности PЭA^ рассчитывать технологические допуски и т. п.
Особенно важно уметь оценивать погрешность изготовления уже на стадии проектирования РЭА. Поэтому рассмотрим методику количественной оценки технологических погрешностей на примере функциональных узлов (ФУ). При этом задача ставится следующим образом: используя количественные характеристики распределений погрешностей параметров элeмeнтoв^ рассчитать величину погрешности выходного параметра узла на каждой операции технологического процесса. Расчет будем вести для одного выходного пapaмeтpa^ однако это не изменит общности задачи. Рассмотрим более подробно влияние операций процесса изготовления ФУ.
Влияние пайки обусловлено главным образом тепловым воздействием на элементы, интенсивность которого зависит в основном от следующих факторов:
температуры и продолжительности пайки;
величины и характера температурного коэффициента линейного расширения мaтepиaлoв^ входящих в конструкцию элементов и узла;
количества элементов в узле и расстояния между ними;
температурных коэффициентов параметров комплектующих элементов.