Відповіді на питання з дисципліни «теорія автоматизованих систем та контролю»

2. Загальна схема асу. Основні задачі асу.

АСУ складається із основи і функціональної частини. Узагальнена структурна схема АСУ (на прикладі АСУП) представлена на рис.1

Основа - загальна частина для всіх задач, розв'язуваних АСУ.

Інформаційна база АСУ - сукупність усіх даних, розміщених на машинних носіях інформації і необхідних для автоматизації управління об'єктом або процесом. Звичайно інформаційна база поділяється на три масиви:

• генеральний,

• похідний,

• оперативний.

Технічна база АСУ включає засоби обробки, збору і реєстрації, відображення і передачі даних, а також виконавчі механізми, що безпосередньо впливають на об'єкти управління (наприклад, автоматичні регулятори, датчики і т.д.) і забезпечують збір, збереження і переробку інформації, а також вироблення регулюючих сигналів у всіх контурах автоматизованого управління виробництвом. Основні елементи технічної бази - ЕОМ, що забезпечують нагромадження, збереження й обробку даних, які циркулюють в АСУ. ЕОМ дозволяють оптимізувати параметри управління, моделювати виробництво, підготовляти пропозиції для ухвалення рішень.

Математичне забезпечення АСУ - комплекс програм регулярного застосування, керуючих роботою технічних засобів і функціонуванням інформаційні бази й забезпечуючих взаємодію людини з технічними засобами АСУ. Математичне забезпечення умовно можна поділити на:

• систему програмування,

• операційну систему,

• загальносистемний комплекс,

• пакети типових модулів.

Під організаційно-економічною базою розуміється сукупність економічних принципів, методів організації виробництва і управління, схем взаємодії задач управління на основі правових документів.

Функціональна частина АСУ складається з набору взаємозалежних програм для реалізації конкретних функцій управління (планування, фінансово-бухгалтерської діяльності і ін.). Усі задачі функціональної частини базуються на загальних для даної АСУ інформаційних масивах і на загальних технічних засобах. Включення в систему нових задач не впливає на структуру основи і здійснюється за допомогою типового для АСУ інформаційного формату і процедурної схеми.

Функціональну частину АСУ прийнято умовно поділяти на підсистеми відповідно до основних функцій управління об'єктом. Підсистеми у свою чергу поділяють на комплекси, що містять набори програм для рішення конкретних задач управління відповідно до загальної концепції системи. Склад задач функціональної частини АСУ визначається типом об'єкта управління, його станом і видом виконуваних їм завдань. Наприклад, в АСУ підприємством часто виділяють наступні підсистеми:

• технічної підготовки виробництва;

• керування якістю продукції;

• техніко-економічного планування;

• оперативно-виробничого планування;

• матеріально-технічного забезпечення;

• збуту продукції;

• фінансово-бухгалтерської діяльності;

• планування і розміщення кадрів;

• керування транспортом;

• керування допоміжними службами.

Розподіл функціональної частини АСУ на підсистеми є досить умовним, тому що процедури всіх підсистем тісно взаємозалежні й у ряді випадків неможливо провести чітку границю між різними функціями управління (наприклад, між техніко-економічним плануванням, оперативно-виробничим плануванням і матеріально-технічним забезпеченням).

Виділення підсистем використовується для зручності розподілу робіт із створення системи і для прив'язки до відповідних організаційних ланок об'єкта управління.

Структура функціональної частини АСУ залежить від схеми процедур управління, яка визначає взаємозв'язок всіх елементів управління й охоплює автоматизовані, частково механізовані і ручні процедури. Функціональна частина більш мобільна, чим основа, і допускає зміну складу і постановки задач за умови забезпечення стандартного узгодження з базовими елементами системи.