65. Особливості проектування пристосувань для забезпечення процесу складання реа з регламентованим та нерегламентованим тактом функціонування конвейєрних ліній.
Технологія виробництва РЕА - це наука, що вивчає всі прогресивні та передові засоби виробництва РЕА та її складових частин (деталей, складальних одиниць, функціональних вузлів) належної якості, та пов'язана вона з вивченням методів обробки матеріалів, виготовлення деталей, складальних вузлів приладів а також обладнання, інструментів, оснащення.
Знання технології - це основи для безперервного підвищення продуктивності праці та підвищення економічного виробництва, для раціонального використання площ, постійного покращання якості продукції, що випускається, її експлуатаційних та технічних характеристик.
Обладнання - це засіб виробництва, в якому для виконання частини технологічного процесу розміщуються матеріали, засоби дії на них та джерела електроенергії (станки, машини лиття, конвеєр, гальванічні ванни, термічні печі).
Оснащення - це засоби виробництва, що додаються до обладнання для виконання певної частини технологічного процесу.
Цілі та завдання проектування технологічних процесів.
Відомо, що надійність РА, її собівартість, час її виготовлення (тобто виробничий цикл) у багато чому залежить від технології.
Тому при проектуванні технологічних процесів добре знаючи технологію та вміючи аналізувати та вибирати процеси, можливо:
1) підвищити надійність РЕА;
2) понизити собівартість;
3) підвищити продуктивність праці;
4) збільшити випуск виробів з одиниці площі;
5) скоротити час підготовки та освоєння виробництва;
6) скоротити тривалість виробничого циклу.
Вихідні дані для проектування технологічних процесів.
1) Комплект конструкторської документації.
а) схеми: електрична принципова, електромонтажна, схема з'єднань;
б) складальні креслення на всі вироби або на окремі складальні одиниці;
в) робочі креслення деталей;
г) технічні умови (ТУ) - містять призначення виробу, методи випробувань.
2) Програма випуску виробу, яка встановлює тип виробництва та ступінь технологічного процесу.
3) Відомості про обладнання, яким розпоряджається підприємство.
4) Керівні матеріали, що прийняті на даному підприємстві:
а) нормалі на матеріали;
б) нормативи робочих вимірювальних інструментів;
в) нормативи припусків та міжопераційних допусків;
г) нормативи по технічному нормуванню;
д) нормативи для техніко-економічних розрахунків; є) зразок готового вузла чи приладу.
66. Особливості виробничих процесів монтажу реа накруткою. Надійність з’єднання. Матеріали, обладнання.
Монтаж накруткою, призначений для отримання електричних з'єднань одножильних проводів зі штировими висновками роз'ємів. Монтаж накруткою виключає застосування припоїв та флюсів, прискорює процес міжблочного монтажу, підвищує надійність з'єднань в порівнянні з паяними, створює можливість автоматизації міжблочного монтажу. Матеріал штирьового виведення повинен мати міцність і пружністю, щоб протистояти зусиллю скручування, а також високу електропровідність. Кращими матеріалами, що мають високий модуль пружності, низьке залишкову напругу і коефіцієнт лінійного теплового розширення, близький до коефіцієнта мідного дроту, є берилієва, фосфориста і кремниста бронзи. При монтажі накруткою застосовують три види з'єднань: звичайне, модифіковане і бандажне. Звичайне з'єднання отримують шляхом накрутки на штир неізольованого ділянки (4-8 витків) одножильного проводу. Модифіковане з'єднання має додатково 1-2 витки дроту в ізоляції, що зменшує концентрацію напружень в точці дотику проводу першого витка і зменшує вірогідність обриву при вібраціях. Бандажна з'єднання використовують для кріплення багатожильного дроти або виведення ЕРЕ до штиря шляхом накрутки кількох витків бандажного проводу на паралельно розташований висновок і бандажіруемий елемент. Для підвищення продуктивності монтажу накруткою застосовують напівавтомати типу АА-53 де автоматизований пошук координати чергового з'єднання і перемички відповідної довжини. При цьому на монтажному столі з координатами x і y переміщається інструментодержатель, а програма сполук вводиться з перфострічки в пристрій керування. Система світлової індикації осередків полегшує монтажникові пошук відповідної перемички. Продуктивність монтажу на таких установках збільшується до 200-500 сполук на годину, а кількість помилок скорочується до 0,01% від числа сполук. 67. Особливості побудови гнучких автоматизованих виробництв при складанні РЕА.
Гнучке автоматизоване виробництво (ГАВ) являє собою
організаційно-технічну виробничу систему, що функціонує на основі
комплексної автоматизації і здатна (у діапазоні технічних можливостей) змінімальними витратами й у короткі терміни, не припиняючи виробничогопроцесу і не зупиняючи устаткування, переходити на випуск новоїпродукції довільної номенклатури шляхом перебудови технологічногопроцесу (у межах наявного станочного парку й обслуговуючого комплексу)за рахунок заміни програм управління.
Технологічним процесом складання називається сукупність операцій, в результаті яких деталі з'єднуються у вузли, а вузли – у вироби, причому це з'єднання здійснюється у певній послідовності.
Вибір послідовності операцій складального процесу залежить від конструкції виробу та від типу виробництва.
Основною структурною одиницею технологічного процесу складання, одиницею планування, є складальна операція.
Складальна операція — частина технологічного процесу складання, яка виконується над одним вузлом або виробом на одному робочому місці. Операції поділяються на переходи.
Перехід – частина операції, що виконується над певним місцем з'єднання або однією складальною одиницею одним інструментом при незмінному методі виконання.
Ступінь розчленування технологічного процесу на окремі операції визначається з одного боку конструктивними особливостями, з іншого - типом виробництва.
Крупносерійному та масовому виробництву характерний диференційований процес — процес, який складається з великої кількості невеликих за об'ємом операцій, однорідних за характером та кваліфікацією робіт, що виконуються. Такий процес зазвичай передбачений для поточного виробництва, виконавці - робітники низької кваліфікації.
68. Методи розрахунку техніко-економічних показників для різних технологічних систем і рівнів автоматизації виробничого процесу.
6
9.
Особливості побудови і функціонування
систем управління виробничими процесами
виготовлення РЕА.
70. Статична і динамічна точність забезпечення проведення технологічних процесів та взаємозв’язок із стабільністю виробництва.
71. Особливості побудови гнучких автоматизованих виробництв при виготовленні деталей РЕА.
Гнучке автоматизоване виробництво (ГАВ) являє собою
організаційно-технічну виробничу систему, що функціонує на основі
комплексної автоматизації і здатна (у діапазоні технічних можливостей) змінімальними витратами й у короткі терміни, не припиняючи виробничогопроцесу і не зупиняючи устаткування, переходити на випуск новоїпродукції довільної номенклатури шляхом перебудови технологічногопроцесу (у межах наявного станочного парку й обслуговуючого комплексу)за рахунок заміни програм управління.
Основний показник — ступінь гнучкості — визначається витратами часу нарозширення номенклатури продукції, що випускається, та необхіднимидодатковими витратами при переході на випуск нової продукції.Поняття гнучкості виробничої системи багатокритеріальне. Залежно відконкретно розв’язуваних завдань системою висуваються різноманітніаспекти гнучкості:
машинна гнучкість — простота перебудови технологічного устаткування длявиробництва заданої множини деталей;
технологічна гнучкість — спроможність устаткування виробляти задану
множину деталей різними способами;
структурна гнучкість — можливість розширення гнучкої виробничої системи(ГВС) за рахунок уведення нових технологічних модулів;
виробнича гнучкість — спроможність системи продовжувати обробку деталейу разі відмови окремих технологічних елементів;
маршрутна гнучкість — можливість зміни порядку виконання операцій безперепланування устаткування;
гнучкість за обсягом — спроможність системи ефективно ункціонувати прирізних обсягах виробництва;
гнучкість за номенклатурою — спроможність системи виготовляти
різноманітні деталі.
У гнучкому автоматизованому виробництві робота всіх компонентів
(технологічного устаткування, транспортних і складських систем, дільницькомплектування програмами, інструментами, пристроями і т. д.)синхронізується як єдине ціле системою управління, що забезпечує
перебудову технології виробництва (обробки) під час зміни виробів.