11. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.

1)Німеччина.

а)Одні політичні сипи Німеччини розгляда- ли варіант входження укр. земель до складу ма йбутньої, як вони планували, «Великої Німеччини» разом із Нідерландами, Бельгією, Данією, Австро-Угорщиною, Польщею, Прибалтикою, землями Балканського півострова. Україна розглядалися як плацдарм для просува- ння на Схід і потенційна колонія,звідки мо- жна буде черпати сільськогоспо- дарські продукти і природні ресурси.

б) Інші політичні сили цієї країни ба- чили долю України інакше; вони сподіва- лися на будівництво самостійної укр. держави, яки б послабила Росію та закрила б їй вихід до Європи.

2) Австро-Угорщина.Австро-Угорщина планувала захопити Волинь і Поділля. Разом із тим,вона прагнула зміцнити своє па- нування в Галичині,Закарпатті й Буковині. Австрійський уряд метою своєї політики у війні проголосив також відрив від Москви і завоювання інших укр. земель і створ. на них незалежної України, що повинно було, на його думку, послабити вплив Москви в басейні Середземного моря.

3)Росія.Росія прагнула захопити всю Гали- чину, виношувалися загарбницькі плани й стосовно Закарпаття і Буковини. Укр. землі правлячими колами Росії розглядалися як плацдарм для зміцнення своїх позицій на Балканах і в Передній Азії. Офіційна рос. влада категорично відкидала прагнення укр. народу до незалежності.

12.Формування загальнон. Кризи в Росії в умовах і світової війни.

Росія 1917р_; вступила у смугу політич.,еко- номіч. і військової кризи. Оскільки країна не була готова до довготривалої війни, яка з'їдала величезну частину бюджету держави,її економіка поступово занепадала. Промисловість не встигала задовольняти потреби фронту, а про виробництво товарів широкого вжитку не могло бути й мови. Більшість робітників було мобілізовано в армію й на флот, тому фабрикам і заводам бракувало робочих рук. У сільському господарстві ситуація також була нелегкою. Більшість чоловіків мобілізували до армії. Через брак робочих рук, низьку агрокультуру,відсутність передової техніки в країні з кожним роком війни все менше і менше збирали хліба, скорочувалося його постачання у міста і на фронт. Війна вочевидь загострила нужду і страждання наро- ду.Майже в кожній сім‘ї хтось загинув, був поранений чи перебував на фронті, що вик- ликало соціальну, психологічну нестабільні- сть у суспільстві. Російське самодержавство політичне вичерпало себе. Цар Микола II та його оточення були неспроможні керувати гігантською імперією.Дворянство, яке оточувало царя,не сприймало жодних змін і не могло вивести країну із загальної кризи.Ро- сія вступила в період загибелі останніх абсолютних монархів, і цей процес був невідворотний. Та ні Микола II, ні його кабінет міністрів цього не розуміли. Шлях перстворення Росії з абсолютної монархії у ко- нституційну був повільний і болісний. Політич. сили в Росії поляризувалися. Дворя- нство підгримувало самодержавство і не допускало жодних докорінних змін. Кадети, октябристи та інші демократичні партії вимагали від царя та уряду стати на шлях рі- шучих змін і не допустити важких катаклізмів. Ліві партії есери та меншовики вважа- ли,що тільки революція спроможна очисти- ти російське суспільствво і вивести його із кризи. Більшовики закликали до революці- йної боротьби, ліквідації «експлуататорських класів» і встановлення диктатури пролетаріату». Крім того, проти рос. самодержавства та імперії в цілому виступали нац.-патріотичні сили поневолених народів. Революція, що вибухнула в лютому 1917р, була породжена злиденністю російсь- кого робітництва і селянства,політичним без- прав'ям народів, існуванням у Росії самодержавної монархії.Війна й економіч. руїна при- скорили революційний вибух у країні.Проти самодержавства і його системи виступали різні верстви і сили Росії. Робітництво, се- лянство, інтелігенція вимагали рішучих змін у країні.Вони й стали рушійними си- лами рос. революції. Проти самодержав- ства, використовуючи складну ситуацію в країні, повели широку пропаганду есери, меншовики й більшовики. Кадети і октяб- ристи вимагали змін без революційних катаклізмів.