58 Німецька проблема у післявоєнний період. Об'єднання Німеччини і зміна балансу сил у Європі і в Світі.

Після закінчення другої світової війни Німеччина лежала в руїнах. Промислове виробництво складало лише третину до- оєнного. Рейхсмарка знецінилася. Життєвий рівень населення впав на 30%. Різко загострилась житлова і продовольча проблеми, а головне — Німеччина перестала існувати як незалежна держава, вона була окупована. У грудні 1946р. окупаційні зони Великобританії та США було об'єднано в так звану Бізонію. Там швидко починають формуватися органи влади—економічна й виконавча ради, що за своїми функціями нагадували парламент і уряд,а також верховний суд, банк німецьких земель та інші. Важливе значення мало приєднання Бізони до "плану Маршалла". На Лондонській нараді представників США, Великобританії та Фракції з державами Бенілюксу: Бельгією, Нідерландами та Люксембургом без СРСР було вирішено питання про скликання в Західній Німеччині установчих зборів по підготовці конституції. 20 червня 1948р. в західних зонах була проведена грошова реформа. Вона зупи- нила інфляцію, сприяла зникненню"чор- ного" ринку.Склалися умови для відновлення економіки. На кінець року промислове виробництво збільшилося наполовину, а 1949-го вдалося досягти до воєнного рівня. В цей же час починається відновлення та утворення нових партій. Найбільш впливовою серед них стає Християксько-демократнчний союз. У вересні 1948р.було скликано парламентську раду,яка розробила конституцію. Після затвердження окупаційними властями основний закон вступив у силу 23 травня 1949р. Конституція закріпила основні громадянські тж полгтичні свободи і про- голосила Західну Німеччину демократич- ною федеративною державою. До її складу у 1949р. увійшли 11 земель, кожна з яких маля свою конституцію, законодавчі, виконавчі та судові органи. За формою управління Федеративна Республіка Німеччина стала парламентською республікою. Німецькому "економічному диву" сприяло декілька причин. По-пе- рше, значною мірою вдалося зберегти промисловий потенціал західної частини країни, а репараційні поставки машин та устаткування державам-перемо-жцям не перевищували його 5%. По-друге, було вдосталь дешевої робочої сили. Заробітна плата робітників у перші повоєнні роки була на 35% меншою від довоєнної, а робочий тиждень становив 50—52 години. 30 - 32% всіх вкладів в економіку надійшли о федерального та місцевих бюджетів. ці кошти були витрачені на заміну застарілого, оновлення виробництва, створення нових галузей економіки. Відбувався процес прискореної індустріалізації порівняно відсталих регіонів. Економічному розвитку сприяв великий попит на всі види промислової продукції, як виробничого призначення, так і на товари широкого вжитку. Крім того, ФРН у 50-х рр. практично не мала військових витрат. Це дозволило зробити значні грошові заощадження. Все це сприяло, перетворенню Західної Німеччини в одну з найпсредовіших в економічному відношенні держав світу. 60. Вступ світу в епоху науково-технічної революції.

Під наукою розуміють сукупність знань про природу і суспільство. Наукова діяльність пере- дбачає здобування нових знань та формування нових ідей і винаходів.

У XX ст. у працях в галузі суспільних наук Макса Вебера, Арнольда Тойнбі та інших були сформульовані наукові положення,згідно з яки- ми євро америанська християнська цивілізація ґрунтується на трьох основних засадах:

>ринковій економіці парламентській демократії;

>національній державності.

Ці засади є різними виразами принципу сво- боди. Свободи людини, як економічної незале- жності, базованої на приватній власності. Полі- тичної свободи, як можливості брати участь в управлінні державною через вільні вибори, і національної свободи, як незалежності від чужоземного панування.

У теоретичному природознавстві початку XX ст. завершується грандіозний переворот у поглядах на світ, пов'язаний з іменами Ірен та Жоліо Кюрі, а також Альберта Ейнштейна, Нільса Бора

Особливістю розвитку науки у XX ст. стало її перетворення на безпосередню виробничу силу. Виробництво ставило завдання перед наукою, а наука пропонувала нові технології виробництву. Літак, підводний човен, танк, радіо, автомобіль Пули винайдені у кінці ХІХ ст.Але завдяки науковим розробкам у галузі матеріалознавства та електроприладобудування у XX ст. вони змінюють обличчя світу. Після Першої світової війни автомобіль стає масовим транспортним засобом, а після Другої — літак. У 1922-І928 рр. з'явилось звукове кіно, у 1935 р. — кольорове. У 1926-1937 рр. відбувся прогрес у розвитку телебачення, яке після Другої світової війни увійшло у побут американців та європейців.

З середини XX ст. розпочалась науково-тех- нічна революція . Її поток був зумовлений ваго- мими науковими і технічними відкриттями:

>можливістю використання нових видів енергії;

>створення і застосування нових конструкційних матеріалів;

>запровадження біотехнологій;

>використання генної інженерії;

>автоматизації виробництва, контролю й управління на основі широкого впровадження електропроцесуальної техніки

Електронно-обчислювальні машини були створені у роки Другої світової війни. Перше по- коління цих машин, побудованих на використа- нні електронних ламп, займало багатоповерхові будинки. У 1973 р. американець Стівен Джобс створив перший персональний комп'юер, а в 1977 р. розпочалось їх серійне виробництво. Комп'ютеризація відкрила дорогу застосуванню нових технологій у виробництві роботів, автоматичних систем проектування й управління; сприяла створенню нових засобів зв'язку.

Науково-технічна революція забезпечила швидке зростання продуктивності праці, зробила економіку країн Заходу менш енергомісткою, знизила питоме споживання сировини, вироб- ництво стало екологічно чистішим.

Одним із напрямів науково-технічної революції є вивчення і освоєння людством космічного простору. У 1961 р. СРСР здійснив перший у світі запуск космічного корабля з космонавтом Юрієм Гагаріним. Згодом СРСР та США здійснили запуски безпілотних космічних апаратів для вивчення місяця та планет сонячної системи. Свій внесок у цю галузь НТР роблять і українські вчені й інженери. Відомий своїми успіхами у ракетобудуванні Дніпропетровський «Південний машинобудівний завод». Одним із перших радянських космонавтів був українець Павло Попович.

У кінці листопада на початку грудня 1997р. космонавт незалежної України Леонід Каденюк взяв участь у складі спільного екіпажу із шести осіб у І6-добовому польоті американського кос- мічного корабля «Коламбія». Під час польоту він проводив навчально-науковий біологічний експеримент. Факт участі українського космонавта у польоті «Коламбії» свідчить про те, що Україна є космічною державою. Продовженням участі України у міжнародній космічній співпраці є проект «Морські старти». У його реалізації поєднали зусилля США, Україна, Росія і Норвегія.

Однак НТР не розв'язала цілої низки проблем, які стоять перед людством і навіть породила нові. Серед нових —проблема нерозповсюдження ядерної зброї. Залишається проблемою світового значення екологія. Забруднення навколишнього середовища досягло велетенських масштабів і почало загрожувати існуванню людства. 16 лютого 2005 року вступив у дію Кіотський протокол. Ця угода передбачає контроль над викидами в атмосферу хімічних сполук, які призводять до «парникового ефекту» й глобального потепління. Україна разом з іншими 140 країнами світу підписала цей документ. А от держави з величезними виробничими потужностями — США, Китай, Австралія, Бразилія — ні.

Наскільки екологічні проблеми є міжнародними, ще раз засвідчила Чорнобильська катастрофа — вибух у квітні 1986 р. ядерного реактора на ЧАЕС. Радіоактивному забрудненню внаслідок аварії піддались території України, Білорусії, Росії. Наслідки катастрофи дали про себе знати навіть в Антарктиді. Близько 135 тис. осіб вимушені були залишити місця свого проживання.Із сільськогоподарського вжитку залучено близько сотні тисяч гектарів земель.

Україна вимушена витрачати за різними оцінками від 15% до 20% свого валового національного прибутку на вирішення питань, пов'язаних із погіршенням екологічного стану. Внаслідок катастрофи різко збільшилась кількість онкологічних захворювань, особливо серед дітей. Чорнобильська катастрофа стала лихом усього людства і потребує розв'язання усім світовим співтовариством. Зараз світове співтовариство допомагає Україні у розв'я занні проблем побудови нового укриття над зруйнованим саркофагом.