47. Утворення антигітлерівської коаліції , її дії.

Напад Німеччини на СРСР сприяв розширенню і зміцненню антифашистської коаліції. Вже 22 червня 1941 р. прем'єр-міністр Великої Британії У. Черчіль у виступі по радіо заявив, що його уряд надасть допомогу СРСР, оскільки агресору разі перемоги на Сході поверне свої сили проти Англії. Через два дні про надання допомоги СРСР заявив уряд США. 12 липня 1941 р. було підписано радянсько-британську угоду про спільні дії у війні проти Німеччини.

В серпні 1941 р. США та Велика Британія підписали програмний документ антигітлерівської коаліції - Атлантичну хартію, до якої приєднався СРСР. Хартія визначала основні цілі війни для союзників - розгром країн Троїстого блоку, відновлення незалежності і суверенітету народів, які стали жертвами агресії, створення системи загальної безпеки у світі. Важливими заходами, що сприяли зміцненню антигітлерівської коаліції, були московські угоди 1941 р. про постачання в СРСР із США та Великої Британія військової техніки та матеріалів. На СРСР з листопада 1941 р. поширювався американський закон про ленд-ліз - безоплатну військову допомогу на час війни.

7 грудня 1941 р. японські військово-морські сили і авіація раптово напали на американську військову базу Перл-Гарбор (Гаваї), де було дислоковано кораблі Тихоокеанського флоту США. Під час нападу потоплено або пошкоджено майже всі авіаносці та лінкори, чимало інших кораблів. Одночасно американці втратили понад 250 бойових літаків. Розгромивши раптовим ударом основні морські сили США на Тихому океані, японці встановили панування в повітрі та на морі і розпочали наступ з Індокитаю на Таїланд, Бірму та Малайю. Японські кораблі висадили десанти на Філіппінах та в Індонезії. 8 грудня 1941 р. США і Велика Британія оголосили війну Японії. У відповідь Німеччина, Італія та їх сателіти 11 грудня 1941 р. оголосили війну США. Війна охопила всі континенти світу. До початку 1942 р. антигітлерівська коаліція розширилась до 26 країн.

48. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відносин.

Успішний наступ союзників в 1944 - на початку 1945 р. свідчив про наближення розгрому Німеччини. З метою узгодження спільних дій щодо Німеччини і звільненої Європи 4-11 лютого 1945 р. в Криму (Ялта) було проведено конференцію глав урядів СРСР, США та Великої Британії - Сталіна, Рузвельта, Черчілля.

Обговоривши обстановку на фронтах, учасники конференції визначили свої військові плани остаточного розгрому Німеччини, передбачили лінію просування радянських і англо-амер. військ у Європі. Рішеннями конференції передбачалося після розгрому Німеччини окупувати її військами союзників, розділивши територію на чотири зони окупації - СРСР, США, Великої Британії і Фр. Берлін також розділявся на чотири сектори окупації.

Рішеннями конференції передбачалося викоренити нацизм і знищити мілітаризм. З цією метою ставилося завдання ліквідувати нацистську партію та її установи, генеральний штаб, збройні 24

, військову промисловість, засудити злочини нацизму проти людства і суворо покарати злочинців. Німеччину зобов'язували відшкодувати всі збитки, завдані країнам, проти яких гітлерівці вели війну. Міжсоюзницька окупаційна комісія повинна була визначити розміри відшкодувань для кожної країни. Конференція схвалила «Декларацію про визволену Європу», в якій підкреслювалася рішучість трьох держав надавати допомогу народам Європи в утвердженні суверенітету, проведенні дем. перетворень.

Гостра дискусія між союзниками виникла при обговоренні польського питання, зокрема при визначенні кордонів майбутньої Польщі і організації її уряду. Було прийнято рішення, що східний кордон Польщі пройде по «лінії Керзона», яка з певними неточностями відображала розмежування між районами проживання поляків, українців і білорусів. Інші кордони польської держави передбачалося визначити пізніше, розширивши її територію на заході й півночі. Учасники конференції прийняли рішення скликати 24 квітня 1945 р. в Сан-Франциско Установчу конференцію Організації Об'єднаних Націй, яка мала стати в післявоєнний період міжнародним органом збереження миру і безпеки народів.

Кримська конференція виявила значні розходження між СРСР, США і Великою Британією у підходах до вирішення питань післявоєнного устрою світу.