43. Причини, характер та періодизація Другої світової війни

Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним о Але більшість дослідників виділяють такі причини,які призвели до початку Дру- гої світової війни. По-перше, Версальська система, що поставила Німеччину в дуже складне становище, Японія та Італія також вважали себе обділеними. Усі вони стали на шлях боротьби за черговий переділ світу».По-друге, загостре- ння суперечностей між великими державами в результаті глибокої економічної кризи. Одні країни виходили з неї шляхом державного регулювання, проведення економічних реформ при збереженні демократичних засад у розвитку суспільства, в інших було встановлено тоталітарні режими,що проповідували расизм, націоналізм, мілітаризм в економічній і духовній сферах.

По-третє, до розв'язання воєнного конфлікту призвела політика потурання агресорам, яку проводили Велика Бри- танія і Франція, сподіваючись, що сво- їми поступками вони задовольняють їхні "апетити", а також безпосередня підт- римка агресорів з боку СРСР, що підпи- сав пакт Молотова—Ріббентропа.

Характер війни в ході її змінювався. На першому етапі ця війна мала загар- бницький і несправедливий характер з боку агресивних тоталітарних і міліта- ристських режимів Німеччини, Японії, Італії та їхніх сателітів, а також СРСР, і була справедливою й визволь- ною з боку, жертв агресії та їхніх союзників.

До жертв агресії в даному випадку слід віднести Польщу, Фінляндію, Лит- ву, Латвію, Естонію, Данію, Норвегію, Голландію, Бельгію, Люксембург, Фран- цію, Югославію, Грецію, а також частково Румунію.

44. Зовнішня політика срср в з9-41рр.: досягнення та прорахунки.

Радянський уряд 23 серпня 1939р. під- писав запропонований Німеччиною пак про ненапад терміном на 10 років. Для Радянсь- кого Союзу це був вимушений крок. Підпи- сання пакту про ненапад з Німеччиною да- ло змогу Радянському Союзу запобігти війні на два фронти, створенню єдиного антира- дянського фронту, відстрочило на деякий час розв'язання гітлерівської агресії проти СРСР. Секретний додатковий протокол до пакту пе- редбачав розмежування сфер впливу сторін у Східній Європі. Що ж до другого договору між Радянським Союзом і Німеччиною про дружбу і кордон (від 28 вересня 1939 р, то цей договір; був з усякого погляду великою помилкою тодішнього керівництва СРСР. Ніякої дружби до німецького фашизму ніхто не від- чував,а договір передбачав дружні стосун- ки з рейхом, офіційно і юридично закріп- ляв поділ території Польщі між Німеччиною і Радянським Союзом. До цього договору до- давались два секретні протоколи. Укладений договір про «дружбу і кордон» з Німеччиною поставив радянську державу в становище невоюючого союзника фашистської Німеччи- ни,яка щойно розпочала агресію проти Поль- щі Необхідно зазначити, що важливим епізо- дом першого періоду Другої світової війни було приєднання Радянським Со- юзом західноукраїнських і західнобіло- руських земель, які ввійшли до складу від- повідно в УРСР і в БРСР восени 1939 р., а влітку 1940р. - прибалтійські держави — Литва, Латвія та Естонія - отримали статус радянських соціалістичних республік. Крім того, Радянський Союз приєднав Бессарабію і Північну Буковину, що входили до складу Румунії (Бессарабія була реорганізована в Молдавську РСР, а Північна Буковина — у Чернівецьку область Української РСР). Приєднання всіх цих територій було здійс- нено за умовами таємного протоколу Ріббе- нгропа—Молотова, а також договору про дружбу та кордон, укладеного між СРСР та Німеччиною 28 вересня 193 9 р. Трагічною сто- рінкою передвоєнних років стала радянсько-фінська війна (ЗО листопада 1939 р. —12 бере- зня 1940 р.). Радянський Союз, намагаю- чись зберегти свою безпеку на північному заході, де радянсько-фінський кордон про- ходив за 32 км від Ленінграда, у квітні 1938 р. неофіційно звернувся до керівництва Фінляндії з пропозицією розпочати переговори про взаємодопомогу. Однак фінський уряд її відхилив. У березні 1939 р. Радянський Союз запропонував Фінляндії здати йому в оренду кілька островів для встановлення на них пунктів спостереження. Переговори теж закінчилися безрезультатно. Коли 1 ве- ресня 1939 р.розпочалася Друга світова війна,Радянський Союз 14 жовтня 1939р.звернувся до уряду Фінляндії з меморандумом. У ньому йшлося про можливість передання в оренду СРСР території півострова Ханко і кількох островів, а також обміну частину Карельського перешийку на частину радянської територи в Карелії. Ці пропозиції були відхилені. Радянсько-фін- ські відносини різко загострились. 29 листопада 1939 р. фінляндському послу була вручена нота про розрив дипломатичних відносин, а ЗО листопада за наказом Головного командування Червоної армії війська Ленінградського військового округу перейшли кордон Фінляндії. Після прориву Червоною армією «лінії Маннергейма» і взяття Виборга Фінляндія змушена була піти на мирні переговори. 12 березня 1940р. підписано мирний договір, згідно з яким до складу СРСР увійшли Карельський перешийок разом з містом Виборгом, Виборзька затока, узбережжя Ладозького озера, півострів Ханко було здано в оренду на ЗО років. Конфлікт 1939—1940 рр. між СРСР і Фінляндією був засуджений світовою громадськістю. Міжнародний авторитет Радянського Союзу значно впав.Рада Ліги Націй звинуватила СРСР у нападі на Фінляндію і 14 грудня 1939 р. прийняла резолюцію про виключення СРСР з Ліги Націй.