23.Революционные события в Германии.

Первая мировая война катастрофически отразилась на экономическом положении Германии и до крайности обострила общественно-политическую обстановку в стране. Война дорого обошлась немецкому народу. Страна задыхалась в тисках хозяй- ственной разрухи, дороговизны, голода, чу- довищно возросли налоги.

Неизбежность поражения заставила Германию искать пути к прекращению войны. Созданное 30 сентября 1918г. новое германское правительство с участием социал-демок- ратов обратилось к США с просьбой о перемирии на основе «14 пунктов» Вильсона.Одновре- менно германские войска по решению командования на чали крупную морскую операцию, которая должна была показать, что силы Германии еще не иссякли.

30 октября германская военная эскадра, находившаяся в гавани города Киля, получила приказ выйти в море и атаковать английский флот. Измученные войной матросы, сознавая авантюристичность приказа, отказались ему подчиниться. 3 ноября 1918г в городе Киле начались демонстрации матросов, солдат и рабочих, которые вскоре переросли в восстание.Город оказался в руках восставших, повстанцы создали Совет рабочих и солдатских депутатов. Вслед за Килем возникли советы в других городах. В Германии началась революция. 9 ноября произошло вооруженное восстание в Берлине, участники которого к середине дня овладели городом.

8 ночь на 10 ноября Вильгельм II бежал в Нидерланды. Рейхсканцлер Макс Баденский передал свой пост лидеру Социал-демократической партии Фридриху Эберту. Было образовано коалиционное правительство — Совет народных уполномоченных (СНУ), в состав которого вошли представители Социал-демократической партии Германии(СДПГ) и Независимой социал-демокра- тической партии Германии (НСДПГ). Новое пра- вительство осуществило ряд демократических преобразований: отменило военное положение, упразднило некоторые реакционные законы,про- возгласило свободу слова, печати, собраний. Это правительство закончило войну, подписав 11 ноября соглашение о перемирии с державами Антанты. С образованием СНУ завершился пе- рвый этап Ноябрьской революции. В Германии была свергнута монархия и провозглашена «Социальная республика».

22.Жовтневий переворот

Складна ситуація в країні, безерервна криза коаліційних урядів, спроби монархі- чних переворотів сприяли росту популяр- ності більшовицької партії. На засіданнях ЦК 10 і 16 жовтня 1917 р. В. Ленін домігся перемоги над іншими лідерами партії у визначенні форм і методів здобуття влади і розпочав підготовку військового перевороту. Домігшись більшості у радах,більшо- вики розгорнули інтенсивну підготовку збройного повстання. Л.Троцький, який очолював Петроградську раду, допоміг створити при ній Військово-революцій- ний комітет.

Тимчасовий уряд не вдався до рішучих запобіжних дій щодо діяльності більшови- ків. Ті ж, перебуваючи у підпіллі, відкрито проводили агітацію і пропаганду на фабриках і заводах, в частинах Петрградського гарнізону та в запасних полках. Штаб повстання більшовики організували у Смольному палаці. Заручившись підтримкою значної кількості робітників, солдатів та матросів, 25 жовтня 1917р. во- ни зайняли всі стратегічні пункти столиці: телефон, телеграф, пошту, вокзали, мости.Тимчасовий уряд був захоплений зне- нацька і практикно не чинив серйозного опору. Переворот у столиці відбувся май- же безкровно, загинуло менше двох десятків чоловік. Вранці 25 жовтня 1917р. Петроградський ВРК від імені ради оголосив Тимчасомвий уряд поваленим, і влада перейшла до рад. На II з'їзді рад було прийнято два документи: «Декрет про мир» і «Декрет про землю». II Всеросійський з'їзд селянських депутатів, де переважали ліві есери,ідеї яких були вті- лені в «Декреті про землю», підтримав більшовиків.

IIз'їзд рад обрав Всеросійський Цент- ральний Виконавчий Комітет на чолі з Каменевим і створив радянський уряд –Раду Народних Комісарів, яку очолив Ленін. Л. Троцький став керівником зовніш- ньополітичного відомства. Сталіна було призначено наркомом у справах національностей.Уряд більшовиків відразу ж ого- лосив запровадження робітничого контролю над виробництвом і розподілом, а також про право націй на самовизначення, аж до відокремлення, що було лише демагогічною декларацією. Насправді ж більшовики повели рішучу політику збереження кордонів колишньої імперії.26 жовтня 1917р. в Петроградській міській думі, де переважали есери і меншовики, був створений Комітет порятунку батьківщини і революції, але він діяв мляво і нерішуче. Організований ним збройний антибільшовицький виступ був придушений. Меншовики та есери все ще сподівались, що більшовики програють вибори до Установчих зборів і будуть усунені від влади. За результатами виборів більшовики зазнали рішучої поразки. Такий розвиток подій, звичайно, не влаштовував більшовиків. Вони запропонували Установчим зборам прийняти їхні документи, знаючи заздалегідь, що ця пропозиція буде відхилена. У ніч з 5 на 6 січня 1918р. Установчі збори брутально,силою розігнали більшовики. Демонстрацію протесту,на яку вийшли робітники,студенти та інтелігенція столиці, було розстріляно. Загалом у цій бойні загинуло кілька сотень людей. На деякий час до більшовиків принєдналися ліві есери. Своїм необдуманим кроком вони створили видимість легітимності влади більшовиків.Всі інші політичні партії Росії комуністиний режим розпустив, а пізніше знищив і своїх союзників — лідерів лівих есерів. Таким чином В. Ленін та його партія здобули і втримали владу. Розгін Установчих зборів і розстріл мирної демонст- рації означав кінець демократичного поступу Росії. Країна вступила у нову трагічну фазу розвитку - громадянську війну.