38.Міжнародні відносини в 20-30рр. Об'єктивні та суб’єктивні передумови воєнної загрози в 30-ті рр.

Версальско–Вашингтонська система договорів та ухвал ставила перед собою благородну мету: визначити нову зовнішню політику, яка б гарантувала розв’язання міжнародних конфліктів без застосування сили. Майже відразу складові частини Версальського договору були скасовані, або переставали діяти. Найбільше цьому була зацікавлена Німеччина, яка прагла до ліквідації будь-яких військових обмежень, встановлених Версальським договором. Нім. націонал-соціалісти виступали за приєднання до Нім. Австрії, окремих частин Чехословаччини і Польщі. Після запровадження загальної військової повинності, виходу з Ліги Націй Нім. Не брала до уваги найголовніші постанови , прийняті у Весалі .2 травня у Парижі між СРСР і Фр. було підписано договір про взаємодопомогу, а через 2 тижні такий договір підписали СРСР і Чехословаччина

Ця система двосторонніх пактів викликала тривогу у Лондоні, де побоювалися ізоляції Англії. Це сприяло руйнації Версальської системи. Фр. підписала з Польщею договір про взаємодопомогу про те час підготовки до боротьби з агресором було втрачено. Становище у Європі все більше ускладнювалося. Наприкінці квітня 1939 р. Нім. Розірвала морську угоду з Англ. І пакт про ненапад з Польщею. У травні 39р. Гітлер і Муссоліні підписали «сталевий пакт» про військово-пол. союз, що викликало тривогу у Фр. та Англ. 12 серпня 39р. у Москві між делегаціями Англ., Фр. і СРСР почалися переговори з військових питань. Мова йшла про об’єднання зусиль перед загрозою війни. Великобр. почала шукати домовленостей з Гітлером . США намагалися не втручатися у Європі. Політику. Влітку 39р СРСР і Нім. Розпочали пошук взаємовигідної домовленості. В той час як фашизм не приховував своїх агресивних прагнень, СРСР не хотів бути втягнутим у війну Гітлера з Заходом, боявся бути втягненим у війну з Яп. та Нім., намагався не допустити бойових дій на своїй територію. Пропозиція Нім. Підписати договір про ненапад строком на 10 років.

23 серпня 39 р. у Москві договір було підписано. Водночас Молотив та Ріббентроп підписали секретний протокол про розподіл сфер впливу у схід, Європі. Першою жертвою фашистсько-більшовицької змови стала Польща

39. Проблема колективної безпеки в передвоєнні рр., причини краху

Початком війни вважають напад на Польщу Нім. Але як свідчать іст. факти до 1 вер. 1939 р. війна вже палала в багатьох регіонах світу: напад Яп. на Китай у 1937р. ,напад Іт. На Ефіопію. Нім. Та Іт. Розпочали воєнну інтервенцію в Іспанську республіку, гітлерівська Нім. В 1938 примусово приєднала до себе Австрію. Нім. І Яп. у листопаді 1936 підписали « Антикомінтбрнівський пакт», до якого в лист. 1937 приєдналась Іт. Секретний додаток до пакту спрямований проти Радянського Союзу. Таким чином, уже до кінця 1937 р. сформувався і чітко визначився блок агресивних держав, який поставив собі за мету насильницький поділ світу . 1939 р став роком активного поширення фашистської агресії . 15 березня 1939 р. гітлерівська Нім. окупувала всю Чехословаччину, захопила в Литві місто Мемель, у Польщі – Данциг. Фашистська Італія напала на Албанію. Німецько-Італійські інтервенти затушили Іспанську республіку. Японія захопила майже половини Китаю, спровокувала конфлікт проти СРСР. В умовах різкого загострення суперечностей світового розвитку в 30 роки, утворення вогнищ війни в Європі та на далекому Сході особливо актуальною стала проблема створення системи колективної безпеки.