35.Побудова соціалізму в срср.

Процес утворення СРСР був складним і суперечливим. Ще у роки громадянської війни фактично склався військово-політичний союз радянських республік. Улітку 1919 р. з ініціативи Ук- аїни ВЦВК РРФСР видав декрет "Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби зі світовим імперіалізмом". Визнаючи незалежність і право республік на самовизначення,було вирішено об'єднати їхні господарські, фінансові та залізничні організації. Було створено спільну військову організацію республік.У вересні та грудні 1920р. РРФСР уклала союзні договори з Азербайджанською та Українською радянськими республіками, а у 1921 р. з Білоруською, Вірменською, Грузинською республіками. Латвія і Литва, як і Естонія, у цей час стали суверенними державами. До РРФСР тяжіли дві народні республіки в Середній Азії — Бухарська і Хорезмська.

Традиційні економічні зв'язки і регіональна спеціалізація в межах загальноросійської еконо- міки створювали певні передумови для об'єдна- ння.У національних республіках різними шляха- ми більшовики встановили свою владу. Іденти- чність політичних систем також сприяла об'єднанню.

Проектів створення Союзу було декілька. Перший було запропоновано наркомом у справах національностей Й. Сталіним. Він підготував проект резолюції, що передбачав входження України, Білорусії, закавказьких республік до складу РРФСР на правах автономії. План дістав назву автономізації. Керівництво України та Грузії вважало, що республіки повинні зберегти атрибути самостійності й незалежності та будувати свої відносини на договірних засадах. Фактично ця пропозиція означала створення конфедерації радянських республік. Ленін вважав, що майбутній союз має будуватися на федеративних засадах,де РРФСР буде рівною за правами та обов'язками з іншими республіками. Проект автономізації він ві- дкидав як такий, що утискає права республік, а в створенні конфедератції вбачав недостатній рівень об'єднання.

Створенню Союзу РСР передували з'їзди Рад України, Білорусії, Закавказзя й РРФСР, де було прийнято рішення про необхідність об'єднання

36. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Причини виникнення та наслідки

Процес стабілізації економік провідних індус- тріальних держав світу 20-х років перервала грандіозна економічна криза, що розпочалася восени 1929 р. й тривала до весни 1933 р.

Ця найбільша в сучасній історії криза переви- робництва охопила всі галузі економіки індустріальних держав. За обсягом виробництва промисловість США відкотилася до рівня 1908 року, а Німеччини й Великої Британії ще далі — до рівня 1896 року.

Значною мірою тяжкість кризи пояснювала- ся підсумками світової війни та діями держав — переможниць. Господарські зв'язки, що існували сторіччями, було порушено. Війна перстворила США на світового кредитора. Вся світова економіка почала залежати від добробуту американської економіки, але саме вона й виявилася ненадійною. Американська промисловість, що зростала у 20-ті роки, немов на дріжджах, перейшла на технології масового виробництва, ґрунтовані на використанні конвеєрних засобів, але споживання, проте, не стало масовим. Зарплата ледь зросла, а прибутки корпорацій потроїлися. Багаті стали ще багатшими, але вони не замінили масового споживача. Вкрай нестійкою виявилася й фінансова система США. На Нью-Йоркській фондовій біржі привабило на ринок цінних паперів величезні капітали, в тому числі й у вигляді банківських кредитів. Всі прагнули купити акції лише для того, щоб потім їх продати. Коли ж спекулятивний бум досяг своєї межі, почалося обвальне падіння курсів» 24 жовтня 1929р коли у США розпочалася нечувана біржова паніка. Через кілька днів, 29 жовтня 1929 р., було досягнуто нового піку спекулятивного ажіотажу. Курс цінних паперів на Нью-Йоркській біржі стрімко пішов униз. Падіння курсу акцій тривало майже безупинно більше трьох років.

Біржовий крах 1929 р. був лише одним з перших зовнішніх проявів найглибших кризових процесів.

Таким чином, головні причини кризи пере- виробництва: 1) надзвичайно високий ступінь монополізації капіталів і виробництва; 2) лікві- дація державного регулювання, що створилося в роки війни; 3) невідповідність темпів виробництва товарів зростанню зарплати, що спричи- нило низьку купівельну найбільшій у світі — запанувала у 20-ті роки небачена лихоманка: підвищення курсу акцій протягом декількох років спроможність людей; 4) вузькість внутрішнього ринку. Криза, що охопила всі промислово розвинені країни, майже всі галузі економіки.