76.Основні етапи Формування багатопа- ртійності в Україні в середині 70-х — сер 80-х рр.

Багатопартійність - наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу.

Підписання в 1975 р. у Гельсінкі Заклю- чного акта з безпеки і співробітництва в Європі, узяті СРСР у зв'язку з цим зобов'я- зання стимулювали подальший розвиток по- літичного плюралізму, хоча відбувався він в умовах безпрецедентного тиску з боку КПРС і державних органів.

У другій половині 70-х, а також у 80-ті рр. виникли неформальні групи й об'єднання громадян, які можна умовно підрозділити на два основних типи: дисидентські і культос- вітні. Так, у середині 70-х рр. у Києві актив- но діяла «Українська суспільна група спри- яння виконанню Гельсінських угод».

З другої половини 80-х рр. Українська Гель- сінська спілка вийшла за рамки правозахисної організації та набула політичної спрямованос- ті. УГС стала безпосередньою базою для ство- рення Української республіканської партії.

Становленню багатопартійності в Україні сприяли демократизація і гласність, що поча-лися в роки «перебудови». Стало можливим утворення політичних партій і суспільно-по- літичних організацій, що відстоювали політич- ні погляди різ- них верств населення.

Виникли Український демократичний союз, «Український культурологічний клуб», Укр. християнський демократичний фронт, укр. екологічний рух «Зелений світ» та інші. Чисе- льність багатьох із цих груп була невеликою, соціальний склад визначали головним чином представники творчої інтелігенції, студенти.

Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х рр.

1) Видатна роль у досягненні незалежності України, розвитку демократії в укр. суспіль- стві і становленні політичного плюралізму в державі належить Народному руху Укра- їни. Організація «Народний рух України за перебудову» («Рух») як масовий політ. рух виникла восени 1988 р. із представників різ- них творчих союзів. На початку своєї діяльнос- ті «Рух» не йшов на конфронтацію з КПУ. Але вже восени 1989 р. ситуація зміни- лася. На установчому з'їзді «Руху» пролу- нала пропозиція створити на його базі кіль- ка партій. «Рух» був одним з ініціаторів політ. плюралізму, багатопартійної системи. На базі «Руху» згодом утворилися багато народно-демократичних, національно-патріотичних, ліберальних партій.

2)Утворення «Руху» як масової суспіль- но-політичної організації знаменувало втра- ту монополії Компартії України на політ. дія- льність. В Україні почалося формування бага- топартійності. Цей процес активізувався після лютневого (1990) пленуму ЦК КПРС, що під тиском обставин погодився виключити з Конституції СРСР Статтю 6, яка закріплюва- ла керівну роль партії в радянському суспільстві.

3) Іншим джерелом багатопартійності в Україні, хоча це і звучить парадоксально, сіпала КПРС, у рядах якої наростали неприми- ренні протиріччя. Група комуністів-реформа- торів оголосила про створення Демократичної платформи. Своєю головною метою вони оголосили перетворення КПРС у демократи- чну партію парламентського типу. Переко- навшись у неможливості демократизації компартії України, наприкінці 1990 р. при- хильники Демплатформи в Україні виділи- лися в окрему політ. партію – Партію де- мократичного відродження України.

Інша група комуністів утворила Марксист- ську платформу, що завзято продовжувала сповідати ідеологію неосталінізму.

4)За короткий сторичний період про початок своєї політ. діяльності заявили Укр. християнсько-демократична партія, Укр. на- ціональна партія , Укр. республіканська пар- тія, Народна партія України ,Ліберально-де- мократична партія України, Соціалісттична партія України та інші.

5) Для формування багатопартійної політ. системи велике значення мав позачерговий ІІІ З'їзд народних депутатів СРСР ,на якому були внесені зміни до Конституції Радянського Сою- зу. Стаття 6 про керівну роль КПРС у суспіль- стві скасовувалася. 17 жовтня 1990 р. під ти- ском демократичних сил сесія Верховної Ради УРСР прийняла Закон «Про політичні партії та громадські організації в УРСР». Після цього процес проголошення нових партій в Україні набув швидких темпів.

Усі без винятку політ. партії підтримали волевиявлення укр. народу про незалеж- ність, зроблене ним на референдумі 1грудня 1991 р. Але надалі в їхньому баченні конкрет- них політичних питань збереглися значні роз- ходження.Особливо це виявлялося під час пре- зидентських і парламентських виборів, виборів до місцевих органів влади.